середа, 7 листопада 2012 р.

Сила стихії

Емоції підживлюють розум і загострюють відчуття. Від них більше бачиш і відчуваєш, чіткіше думаєш. Так діють всі емоції, але для цього їх треба приборкати. Не придавити, а саме приборкати. Емоції схожі на стихію. Хто приборкає стихію стане королем гори, хто підкориться - той залишиться з нічим зі зфібрильованим серцем. Стихія зруйнує все.

Коли гарячі емоції розжарюються до червона, ними можна нехотячи обпекти інших і самого себе, гострими як бритва - порізати. Тому часом доводиться гасити вулкан і тупити ножі. Хоча найкраще ножем нарізати овочів і на вулкані приготувати овочеве рагу. А потім, удвох, смачно стоптати це рагу за теплою доброю розмовою і з холодним рожевим вином. А потім... Ні-ні, що ви там подумали... Ну звичайно, розійтися по домах спатки... Солодко так.

середа, 17 жовтня 2012 р.

Про плинність

Дорогі мешти, які раніше ідеально сиділи на нозі, несподівано почали тиснути. Натомість, взуття з дешевого магазину, яке колись натирало до крові, стало зручним і комфортним.

Білборд, на якому колись здалека виднілося чорним по білому "Ліс - наше багатство. Бережіть ліс від пожежі!" став зовсім непринадним. Чорне посіріло, а біле вицвіло і теж стало сірим. Натомість, збоку кидається в очі плакат з яскравим написом: "Продам будинок. Телефон: +38 097..."

Джерело, до якого всі навколо приходи по воду і яке здавалося невичерпним, таким воно було великим і з таким сильним натиском текла вода, несподівано пересохло. І всі почали ходити до іншого джерела, якого колись ніхто не помічав, де струмінь ледь дзюркотить, а вода не така кришталево чиста, як у тому першому...

Те, що вчора було незмінним, сьогодні змінилося. Те що вчора здавалося вічним, сьогодні зникло. Той, хто був близьким, став далеким. Те, що було особливим, стало банальним. Те, що було необхідним, стало зайвим. Те, що було всім, стало нічим...

Чи є хоч щось незмінне в цьому житті?.. Що стається з ідеалами і цінностями?..

Як зберегти те, що найцінніше у душі?..

Питання з багатьма крапками вкінці. Питання, які не даються спокою, але на які нема відповіді. Тому що нема ані вчора, ані завтра. Є тільки тут і зараз.

середа, 12 вересня 2012 р.

Debugging Song



На контесті з тобою сиділи ми разом
І сталась у нас запара...
Ти пошук тихесенько пишеш на графі,
Ми будем шукати пари...
І я знаю, що цей алгоритм є коректним,
Та він не знаходить нічого...
Мій дружбан зараз скаже, отам я загнався,
Рекурсія тут нідочого.

Приспів:
Віддебаж її, віддебаж її,
Як же глючить дебаггер в цій студії!
Захардкодь її, ти захардкодь її
І лишись теорії!
L зміни на D, L зміни на D,
Може так піде і вона пройде...
Помилка зовсім не та,
Юзай дабл замість інта!

Схожі індекси ці між собою, я знаю,
Що десь я їх там попутав...
Ну а може вилажу за межі масиву,
Це було б занадто тупо...
А дебаггер стартує чомусь так повільно,
ОЗП не компі замало...
Я на баги придумав собі полювати,
Мене вони вже дістали!

Приспів.

вівторок, 11 вересня 2012 р.

10 заповідей програміста


I. Не поламай. Якщо тобі щось не подобається, то не спіши це виправляти, якщо не знаєш, для чого це було зроблено.
II. Не cкопіпасть. Копіпаста - зло. Не розмножуй код. Чим менше коду - тим менше багів.
III. Не захардкодь. Особливо якщо грішиш копіпастою.
IV. Не перестарайся. Зберігай прості речі простими. Не ходи танками на горобців.
V. Не мудруй лукаво. Не пиши хитростей, які неможливо зрозуміти.
VI. Пам'ятай про ближніх. Думай про тих, хто буде читати твій код. Можливо це будеш ти сам.
VII. Називай речі своїми іменами. Нехай назва функції відображає те, що вона робить, а назва поля - те, що воно збегірає. Дотримуйся правил іменування.
VIII. Відділяй мухи до мух, а котлети до котлет. Дотримуйся архітектури. Розкладай все по своїх місцях.
IX. Шукай і знайдеш, питай і тобі дадуть відповідь. Якщо на твоє питання ніхто не знає відповіді, можливо, час почитати документацію.
X. Проникай в суть. Не пиши милиць і затичок. Виправляй причину, а не наслідок, і буде тобі щастя.

субота, 4 серпня 2012 р.

Маленький злочин

Я прийду цієї ночі
На маленький тихий злочин.

Без букету пишних квітів,
Без віршованих привітів,
Не буду палити свічі -
Просто загляну у вічі...

Скину зайву оболонку,
Знайду в кризі ополонку,
Занурюся з головою,
Захлюпочу під водою.

Аж здригнеться твоє тіло,
Заворушиться несміло
І покриється росою...
Потім день прийде за мною.

вівторок, 3 липня 2012 р.

Замітки про Євро

Стільки німців у Львові не було ше з часів Другої світової.

За словами юного вболівальника, два голи української збірної у ворота Швеції забив Тарас Шевченко.

Перемогу України над Швецією напророкував відомий український мультфільм "Як козаки у футбол грали" 42 роки тому. На жаль, два наступних пророцтва з мультфільму не збулися.

неділя, 6 травня 2012 р.

Ода жінці

Ти - жінка, книга ти, найкраща з книг,
Ти - згорток таємничий з печатками.
В його рядках слова й думки, мов храми,
І кожна мить несамовита в них.

Ти - трунок, приготований чортами!
Хто випити його хоч краплю встиг,
Горить, та не кричить от мук сташних,
Лиш прославляє те питво без тями!

Ти - жінка, в цьому всі твої права.
Ти споконвіку в зоряній короні,
В безоднях наших - образ божества!

І задля тебе в хомутах, мов коні,
Ми ходимо, і гаснемо в журбі,
І споконвіку молимось - тобі!

(Валерій Брюсов "Жінці")

Цей пост присвячую Ірині Швайківській - людині величезної глибини і неймовірної енергетики, акторці театру ім. М.Заньковецької, екс-режисерці і найбільшій натхненниці театру "Хочу". На днях пані Ірина відсвяткувала свій ювілей. Найтепліші вітання! Ми, театрали, дуже Вас любимо і скучили за Вами!

субота, 7 квітня 2012 р.

Знову "Хочу"

В ці дні минув приблизно рік з того часу, як я перестав активно займатися театром. В березні ми з'їздили на фестиваль і це була остання велика робота старого складу. Пані Ірина, наша режисерка, яку ми всі дуже полюбили і до якої звикли, пішла від нас, і весь кістяк старого колективу розпався.. Прийшла нова режисерка, нові люди. А то вже зовсім інший колектив. Отож, я вирішив теж піти, які і всі друзі-театрали. Та й часу вільного зовсім не стало - доросле життя, роботи, серйозні справи...

понеділок, 26 березня 2012 р.

Казка про горішок і травинку

Одного дня впав лісовий горішок. Йому було сумно і питає: "Травинко, будеш моїм другом?" Травинка каже: "Добре". І вони разом були завжди.

Настала Осінь. Вони гралися. І одного разу прийшли люди, підібрали горішок, а траву корови з'їли.

(випадково знайшов на покресленому чорновику брата Давидка)

субота, 24 березня 2012 р.

Політ

Буря застала нас посеред дороги. Швидко стемніло. Злива не давали спокою.  Боротися за напрямок було марно - кермувати неможливо, приземлитися теж. Нас несло вітром хто-зна куди.  Єдине, що залишалося - балансувати і триматися якомога міцніше, щоб не випасти за борт...

субота, 10 березня 2012 р.

ТойХтоПройшовКрізьВогонь

Фільм, після перегляду якого, починаєш вірити в наше. Вірити, що ми можемо робити цікаві, якісні і головне - наші, самобутні речі. Речі світового рівня. І гордитися нашим. Бути впевненим в нашому. Це сильніше революції. Це - прививка від комплексу меншовартості і відчуття національної імпотенції. І зрештою - прививка від еміграції. Тому що приходить бажання жити і працювати тут в нас, на рідній землі.

Хай буде українське!

І "нехай, бл#ть, спробують" нам завадити.

четвер, 2 лютого 2012 р.

Зима у Львові

Давненько не було такої морозяної погоди, як зараз. Всі звикли до теплої зими і помалу стали забувати про ті тріскучі морози, які колись змушували добре цокотіти зубами, і про ті кучугури снігу, які треба було розгребти, щоб вибратися зранку з хати..

І ось, таки, прийшла зима... Справжня зима.

неділя, 22 січня 2012 р.

Пісня голодного викладача-асистента


Прощавай, безтурботність, ось вона істотність,
У гості, завітайте в гості, ай!
Здрастуйте, студенти, в нас такі акценти:
Давайте без центів будувати рай!

Сиві волонтери, піонери сфери,
Навчать нас хорошої манери, ай!
Кілограми хламу, кілометри спаму,
Толку ані граму, а ти шукай!

Добрий день, бюрократи, пожовклі постулати -
Ні дати, ні взяти. Начхати, ай!
Професори, доценти, де мої проценти?
В кишені - ні цента на булку і чай.

Наукові роботи, міжнародні квоти,
Задроти пороззявляли роти, ай!
Розкажіть кандидати, скільки треба дати,
Де і як шукати хлібний край?

І ось вона відносність, огортає млосність
До злості, промивають кості, ай!
Бувайте, студенти, в нас нові акценти:
Не можна без центів збудувати рай.

середа, 18 січня 2012 р.

Бриніла коса

Приспів (після кожного рядка):
Бриніла,
Бриніла коса коло покоса, бриніла.

Пішов Андрійко сіно косити.
Матінка прийшла, їсти принесла.
Час вже, Андрійку, додому іти.
Покосу дійду, додому прийду.
Покосу дійшов, додому не йшов.
Батенько прийшов, їстоньки приніс.
Час вже, Андрійку, додому іти.
Покосу дійду, додому прийду.
Покосу дійшов, додому не йшов.
Сестронька прийшла, їсти принесла.
Час вже, Андрійку, додому іти.
Покосу дійду, додому прийду.
Покосу дійшов, додому не йшов.
Миленька прийшла, їсти принесла.
Час вже, Андрійку, додому іти.
Покосу дійду, додому прийду.
Покосу дійшов, додому прийшов.

Щедрівки записав в рідному селі від баби Михайлини.
З Водохрещем вас!

Ой там в ялині

Приспів (після кожного рядка):
В ялині,
Ой там в ялині, при зелененькій дубині.

Пішла Любцуня волиньки пасти.
Волиньки пасла, хусточки шила.
Хусточки шила, воли згубила.
Матінко піди, волиньки знайди.
Матінка пішла, воли не знайшла.
Батеньку піди, волиньки знайди.
Батінко пішов, воли не знайшов.
Братику піди, волиньки знайди.
Братенько пішов, воли не знайшов.
Миленький піди, волиньки знайди.
Миленький пішов, волиньки знайшов.

понеділок, 9 січня 2012 р.

Коляда

Неформатно-неформальна вокально-інструментальна формація Сонечко і друзі™ unplugged feat. Наталя Василина та багато інших людей за підтримки професора продюсера Валентина традиційно пройшла з колядою вулицями Сихівського масиву. Вже третій рік поспіль ця дружня гутірка потішила жителів міста Лева веселими колядками та щирими віншівками. Дзвінке багатоголосся лунало під акомпанемент гітари та баяну акордеону і дарувало справжній різдвяний настрій. Господарі багатоповерхівок радо вітали колектив і неабияк щедро частували його учасників. Всередині колективу, як завжди, панувала творча імпровізація і позитив.

І я там був, мед-вино пив...