четвер, 19 січня 2017 р.

Там у полі-полі

Там у полі-полі
Самітня стаєнка,
Там Ісусик народився,
Солодка дитинка.

Пастері убогі
Ягняток стерегли,
Як почули про Ісуса -
Скоренько прибігли.

Прибігли-прибігли,
Та й стали питати:
Чи позволиш, Божа Мати,
Ісусові заграти?

Заграли-заграли,
Стали відходити.
Чи позволиш, Божа Мати,
Ісуса просити?

Ісусе, Ісусе,
Межи пастушками
Даруй щастя і здоров'я
Для тата, для мами.

Знаєш таку коляду?

Наспівала баба. Каже, що таку коляду співали в Відниках (сусідньому селі). Каже, несподівано прийшла до голови. Мелодія дуже схожа на "Сумний святий вечір".

вівторок, 6 грудня 2016 р.

Вже зима

Сніг рипить під ногами
І вікна скоро вкриються візерунками,
Через які не буде видно Ратушу.

А давай я тебе запрошу
На шипшиновий чай з макарунами -
Будемо пити і складати орігамі.

пʼятниця, 28 жовтня 2016 р.

Іще один день

Іще один день добігає до кінця,
Подивись на себе в дзеркало, на тобі немає лиця,
На твоєму обличчі скорчена крива гримаса -
Це той вираз, коли зливаєшся із сірою масою.

Коли навколо фальшиві люди, мов фальшиві банкноти,
І тобі потрібні сили, аби дати їм супротив,
І тобі потрібні сили, щоби - проти течії,
І тобі потрібні сили - відшукати її.

Тих розумних вчителів зібралося на кожнім кроці,
Так і рвуться, щоб дістати скалку у твоєму оці,
Розказати про твоє місце, показати твій шлях,
А самі сидять у клітці, ніби той в неволі птаха.

І я втомився від усіх тих - безглуздих воєн,
І я втомився від усіх тих - непотрібних фраз,
Мені так хочеться нарешті просто бути собою,
Мені так хочеться нарешті відшукати нас.

четвер, 25 серпня 2016 р.

Доброго ранку у Кракові

У великому місті сонячного літнього ранку гарно заховатися в тіні винограднику - затишне місце для сніданку. Наче в будинку за містом.

Ідеальне місце не тільки для сніданку, але і щоб спостерігати за заходом сонця.

А за виноградником шумить море...

І я уявив, що там дійсно море... Море людей, шумить, як море води.
Море тобі щось говорить, але ти не розумієш, що...

Кцеш пляцек з ябкамі чи кцеш зємнякув?

вівторок, 10 травня 2016 р.

Про різницю між вегетаріанською їжею і звичайною

не так давно спостеріг на власному організмі, що після м'яса тягне на сон
тоді як після обіду без м'яса є ситість, але спати хочеться менше

а сьогодні виникла невелика суперечка про те, чи варто їсти перед виступом...
згадуючи ту розмову прийшла думка: ті хто їсть мясо після їжі засинає

звичайна їжа (думка тих, хто їсть м'ясо)
"ми зараз понаїдаємося і позасинаємо"

вегетаріанська:
"мені обов'язково треба поїсти, шоб мати силу"

четвер, 4 лютого 2016 р.

Фруктовий суп номер 5 (грейпфрутовий)

Сьогодні готував суп... Із фруктів.

Рецепт придумав спонтанно... грейпфрут надто кислий... зате апельсин і мандарини - солодкі. А що, якщо їх змішати?

четвер, 31 грудня 2015 р.

Коротко про 2015 рік

Подорож року: Іспанія, Франція

Місто року: Париж

Подія року: війна в Україні

Експеримент року: відмова від м'яса

Фестиваль року: Woodstock Україна, Свірж, Львівської області

Гітара року: Alvaro

Справа року: група Хрущі

Звукотерапія року: концерт-медитація на ґонґах, Андрій Сутугінас з Вільнюса, Литва

Тренінг року: тантра, Наталя Єременко з Харкова

Вино року: іспанська ігриста Cava

Клуб року: Berlin в Мадриді, Іспанія

Правила заради правил

Коли правила стають такими, яких потрібно суто формально дотримуватися (і які не приносять ніякої користі) то в цей момент вони перетворюються на нікому непотрібну бюрократію.

А бюрократія - ідеальний засіб для демотивації.

Розумні люди керуються рекомендаціями (best practices) і здоровим глуздом, а не правилами, які треба виконувати всліпу.

* Мова тільки про правила, користь від яких спірна і про людей, які знають, як зробити по-іншому.
 

пʼятниця, 5 червня 2015 р.

Під музику дощу

Він просто є, його присутність непомітна. Він як ангел-охоронець, який завжди поруч. Хоча може здаватися, що навколо нікого немає. І тільки в момент, коли починається негода він розпускає крила-парасольку, щоб захистити від дощу. Чути удари крапель. І тоді все переноситься у інший напівмістичний світ, де залишаються тільки двоє... Двоє і музика дощу. І все інше здається неважливим, коли двоє кружляють у напівмістичному танці. І вже самі перестають відчувати і розуміти, це видуманий світ, чи реальний... Межа між реальним і містичним така розмита, але відчуття такі справжні.

вівторок, 26 травня 2015 р.

Про повернення додому (або Моя земля)

(Присвячена тим хто працює закордоном, відірваний від сім'ї)

Я вертаюсь дододому,
Я вертаюсь з далеких країв.
Я не чую втоми,
Коли йду по цій землі.

Я вертаюся знову,
Бо тут мій дім, тут моя сім'я.
Я вертаюсь додому,
Бо тут я є я.

Кожен день - на хайвеї,
Я з вікна бачу Ґолден Брідж.
Тут можна заробити трохи грошей для своїх ідей,
Та не в тому річ.

Кожен вечір по тому
Не врятує ковток вина.
Сумно одному,
А десь там чекає вона.