четвер, 31 грудня 2015 р.

Коротко про 2015 рік

Подорож року: Іспанія, Франція

Місто року: Париж

Подія року: війна в Україні

Експеримент року: відмова від м'яса

Фестиваль року: Woodstock Україна, Свірж, Львівської області

Гітара року: Alvaro

Справа року: група Хрущі

Звукотерапія року: концерт-медитація на ґонґах, Андрій Сутугінас з Вільнюса, Литва

Тренінг року: тантра, Наталя Єременко з Харкова

Вино року: іспанська ігриста Cava

Клуб року: Berlin в Мадриді, Іспанія

Правила заради правил

Коли правила стають такими, яких потрібно суто формально дотримуватися (і які не приносять ніякої користі) то в цей момент вони перетворюються на нікому непотрібну бюрократію.

А бюрократія - ідеальний засіб для демотивації.

Розумні люди керуються рекомендаціями (best practices) і здоровим глуздом, а не правилами, які треба виконувати всліпу.

* Мова тільки про правила, користь від яких спірна і про людей, які знають, як зробити по-іншому.
 

пʼятниця, 5 червня 2015 р.

Під музику дощу

Він просто є, його присутність непомітна. Він як ангел-охоронець, який завжди поруч. Хоча може здаватися, що навколо нікого немає. І тільки в момент, коли починається негода він розпускає крила-парасольку, щоб захистити від дощу. Чути удари крапель. І тоді все переноситься у інший напівмістичний світ, де залишаються тільки двоє... Двоє і музика дощу. І все інше здається неважливим, коли двоє кружляють у напівмістичному танці. І вже самі перестають відчувати і розуміти, це видуманий світ, чи реальний... Межа між реальним і містичним така розмита, але відчуття такі справжні.

вівторок, 26 травня 2015 р.

Про повернення додому (або Моя земля)

(Присвячена тим хто працює закордоном, відірваний від сім'ї)

Я вертаюсь дододому,
Я вертаюсь з далеких країв.
Я не чую втоми,
Коли йду по цій землі.

Я вертаюся знову,
Бо тут мій дім, тут моя сім'я.
Я вертаюсь додому,
Бо тут я є я.

Кожен день - на хайвеї,
Я з вікна бачу Ґолден Брідж.
Тут можна заробити трохи грошей для своїх ідей,
Та не в тому річ.

Кожен вечір по тому
Не врятує ковток вина.
Сумно одному,
А десь там чекає вона.

середа, 22 квітня 2015 р.

Балада про тишу

Хочеш, розкажу тобі про захід?
Про багряний обрій в далині,
Коли дикий звір і рання птаха
Засинає в теплому гнізді.

Хочеш, розкажу тобі про дощ?
Теплий літній дощ посеред ночі,
Від якого все живе тріпоче
І життям наповнюється враз.

Хочеш, розкажу тобі про зорі,
Що ховаються на неба дні,
І малюють образи казкові
На безкраїм чорнім полотні?

А коли закінчаться слова,
Але ми ще не захочем спати,
То про ті я промовчу дива,
Що не можна словом передати.

Коли ж тиша переповнить чашу
І розіб'є на шматки дрібні,
Ми ще довго будемо вслухатись
В її дзвін гучний у глибині.

пʼятниця, 17 квітня 2015 р.

Про сенс життя (соціологічне дослідження)

Два роки тому восени у Львові недалеко від пам'ятника Шевченку з'явилася дошка "Before I die I will.../До того як помру я...". До дошки були причеплені невеликі коробочки з крейдою і кожен міг написати на дошці все що вважав за потрібне. Дуже швидко цю дошку списали вздовж і поперек. Час від часу хто все витирав і все починалося заново.

Ось що писали про цю дошку на Фейсбуці: "Соціальна ініціатива для людей, для мешканців та гостей Львова. Ми хочемо подарувати людям можливість відкрити свої емоції, пригадати свої життєві цілі, плани, мрії, які десь потонули глибоко під рутиною життя.".

Мені прийшла ідея проаналізувати відповіді людей, щоб краще зрозуміти, для чого вони живуть. І навіть більше... Продовжити фразу "До того як помру я" - це все одно, що продовжити фразу "Сенс мого життя - це". Те саме питання, але поставлене в іншій формі. Якщо на питання про сенс життя важко відповісти, бо воно дуже абстрактне, загальне, то питання про смерть абсолютно пряме і конкретне: от життя, от його кінець. Що хочеш встигнути зробити? Конкретне питання - конкретна відповідь: народити дітей, стати лікарем, стрибнути з парашута... От вам і сенс. Якщо людина пише, що вона хоче народити дітей - значить найбільш ймовірно, що для цієї людини сенс життя - це сім'я. Стати лікарем - отже сенс у кар'єрі. Стрибнути з парашута - значить сенс - це просто насолоджуватися життям.

Щоночі, після опівночі я приходив до дошки і переписував всі фрази, які можна було прочитати. Так тривало кілька днів підряд, поки дошку не поламали і не прибрали.

Всі зібрані фрази я розділив на три групи: кар'єра, сім'я, гедонізм (насолода) і потім порахував кількість відповідей в кожній групі. Фрази, які важко віднести до однієї з груп, ввійшли в категорію Інше. Результат:

Кар'єра 34%
Сім'я 26%
Гедонізм 21%
Інше 19%

Отож, для більшості людей сенс в житті - це кар'єра. На другому місці - сім'я. На третьому - отримання насолоди від життя, або гедонізм.

Якщо комусь цікаво почитати, що пишуть люди, то тут є повний список всіх зібраних фраз:

середа, 15 квітня 2015 р.

Весняна замальовка

Це були сонячні весняні вихідні. Той час, коли сонячне тепло дуже приємне. Ще не таке гаряче, як буває душними літніми днями. Але вже достатньо тепле, щоб дати всьому навколо енергії рости і зеленіти. І людям воно, здається, теж дає енергії і ще - позитиву. Це час, коли від сонячного проміння народжується мимовільна посмішка, оптимізм. Не даремно кажуть, що сонячне світло допомагає від депресії. Також в цей момент хочеться відчувати життя так сильно, на скільки це можливо. Хочеться впитувати все навколо, бачити і відчувати кожною фіброю, кожен найменший рух, найменшу вібрацію. І так і стається - бачиш і відчуваєш більше і яскравіше, чіткіше, все навколо видається виразнішим і наповненим яксравими теплими кольорами. Здається, що у всьому є набагато більше, ніж може здатися в звичному стані. Дивишся на річ і здається, вона розповідає цілу історію, навіює цілу низку спогадів і думок... Це не ностальгія, це посилене відчуття реальності. І ще всередині з'являється тепле світле відчуття - відчуття любові до світу і всього що в ньому.

середа, 8 квітня 2015 р.

Кола уваги

Ми часом краще знаємо, що твориться на тому кінці світу. Але не знаємо, шо твориться в нас самих. То яке значення цієї ерудиції для нашого особистого життя? Дуже мале.

субота, 4 квітня 2015 р.

Абсолютна любов

Якщо говорити про любов до жінки то я б виділив три основні складові або навіть, я б сказав три різні любові.

понеділок, 16 березня 2015 р.

Думки

Я прокидаюся в ночі в тому місці, де мають бути сни. Але замість снів в голові крутяться думки.

Я збираюся з тусою людей, щоб повеселитися і відпочити. Але в тому місці де має бути найбільша розлабуха, в голові крутяться думки.

Я повертаюся додому і залишаюся сам на сам. Але в тому місці, де я мав би прийти в себе, в голові крутяться думки.

Ми залишаємося в двох, щоб забути про все на світі. Але в тому місці, де ми мали б віддатися пориву власних почуттів, в голові крутяться думки.

Думки, думки... Всюди думки. Думки, які блокують емоції. Думки, які не дають говорити. Думки, які заважають жити.

Чому нас з дитинства всі вчать думати, але ніхто не вчить відчувати, довіряти собі і жити по відчуттю?

вівторок, 10 лютого 2015 р.

Репортаж

Іскри в очах молодої пані
Викликали пожежу у чоловічому серці
Й гарячі потоки флюїдів.
Гасили в кімнаті, на кухні і в ванній,
Так ніби зійшлися в шаленому герці
З вогнем. Розбудили сусідів.

четвер, 22 січня 2015 р.

Тут живуть люди

(Напис на брамі будинку в селі Піски, яке розташоване за два кілометри від донецького аеропорту)

Це місто - розбите і майже пусте,
Лише найбідніші де-не-де,
Не просять ні їсти, не просять грошей,
А просять одне - "Не стріляй у людей!"

Автобус стоїть без вікон і дверей,
Сьогодні у нього - останній рейс,
Остання хвилина і судний день,
Останнє слово - "Не стріляй у людей!"

Тут бавились хлопці, дражнили дівчат,
Тепер тільки вітер й ворони кричать
Кричать що є сили, до крові з грудей,
Кричать на весь світ - "Не стріляй у людей!"

Бо це чиясь мати, іде дітей годувати,
А це чийсь син або тато, хто ж буде допомагати?
Їм треба встигнути стільки, їм щастя-долю кувати,
Робити справу свою, коханими бути й кохати...