субота, 7 квітня 2012 р.

Знову "Хочу"

В ці дні минув приблизно рік з того часу, як я перестав активно займатися театром. В березні ми з'їздили на фестиваль і це була остання велика робота старого складу. Пані Ірина, наша режисерка, яку ми всі дуже полюбили і до якої звикли, пішла від нас, і весь кістяк старого колективу розпався.. Прийшла нова режисерка, нові люди. А то вже зовсім інший колектив. Отож, я вирішив теж піти, які і всі друзі-театрали. Та й часу вільного зовсім не стало - доросле життя, роботи, серйозні справи...

І от пройшов рік і я розумію, що нічим не зміг компенсувати театру. Різні місця, де я пробував реалізовувати своє емоційно-творче "я" - дубляж фільмів, вечори співів, художні читання то тут, то там, здавалося б якась трохи емоційна робота з студентами - все це шось дає, але це шось - надто мало.. І набагато менше від того, що давав театр. Незнаю, чому, але особисно я ніде не отримував кращого внутрішнього звільнення і оновлення, ніж в театрі. Не даремно ж, театр називають храмом. Адже храм - для душі.

І от сьогодні, я знову в театрі. І розумію, що театр - це як дихати. Театр мені потрібен.

1 коментар: