Здається, я тяжко захворів. Мій діагноз - F63.9. Причина - дуже сильний збудник. Вірус не те що вразив слизову оболонку, викликав висип на шкірі чи свербіння в носі. Він проник далі - в кров, в кожну клітину тіла, а може і в душу. Я втратив
контроль і здається наробив багато дурниць...
Спочатку були незначні
симптоми - блиск в очах, серцебиття, безсоння. Я пив багато чаю і слухав джаз. Здавалося, це допомагало. Але то було самонавіювання. Хвороба прогресувала. Зфібрильовані почуття давали про себе знати. Дехто казав,
що це дитяча хвороба. Є хвороби, які краще перехворіти в дитинстві. Дорослі їх важко переносять, а лікування потребує багато часу.
Та я був готовий хворіти хоч цілу вічність. Навіть біль приносила задоволення, не кажучи про миттєвості хворобливого сп'яніння...
Але потім збудник зник, а симптоми залишилися. Ні, ну це вже занадто - подумав я. І почав лікування. Вітаміни,
ванни, здорова їжа, свіже повітря, цілюща вода. Я надіявся, що оздоровлення прийде. Мусить же коли-небудь з'явиться в організмі імунітет, виробитися антитіла. Та де там... Пішов до лікаря, каже - "хронічна форма".
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
то отак кілька разів за життя перехворієш) коли хворий - зле, звісно, як і кожному хворому) але коли одужуєш - розумієш, що ця хвороба не смертельна) то тільки від нас залежить як її вилікувати і як довго хворіти) коли запустити лікування - вмирають навіть від кашлю. все в твоїх руках!)
ВідповістиВидалитине все так просто :)
ВідповістиВидалитиF63.9 "найправильніше порівнювати з гарячкою: тяжкість і тривалість і тієї, і іншої нітрохи не залежать від нашої волі."
Франсуа де Ларошфуко