Анонс

Грош цена вашей физике, если она застилает для вас все остальное: шорох леса, краски заката, звон рифм. (Лев Давидович Ландау, видатний радянський фізик-теоретик)

Багато хто дивується, коли вперше чує, шо в Політесі є театр. Але в багатьох техніків - поетичні душі і вони прагнуть свого вияву і втілення. Звісно, є безліч інших колективів - співочих, танцювальних, музичних - ці більш звичні. А що театр?

Театр - це справа інтелектуалів. І він збирає особливих людей. Приходять десятки - залишаються одиниці. Це ті, які з часом розуміють, шо не можуть без театру. Хоча, не так: можуть, але не хочуть. І це не настільки від талантів залежить. Талант звісно теж, але основне - це бажання шось сказати, показати, донести до глядача. Адже саме театральні вистави дуже часто допомагають глядачу вивільнити душу і прочистити мозок.

Театр-студія "Хочу" - це надинамічніший творчий колектив в Політехніці. Нашому театру вже більше 20-ти років, хоча поточний склад в ньому дуже молодий - найстаршому з нас всього 8 років (як учаснику, звісно). Щоразу приходять нові і нові люди. І кожен щось бере для себе, щось відкриває. І найперше і найголовніше - відкриває шось в собі.

Актор - це величезна праця. Рух на вдосконалення майстерності і вдосконалення себе внутнішнього. Шлях довгий і нелегкий, але цікавий і творчий...

1 березня, 1 корпус Політехніки, 18:00 - звітний виступ народного театру-студії "Хочу". Ми підготували 2-годинну програму, в якій спробуємо: орати метеликами разом із Ігорем Калинцем, уявити як тричі являлася любов Іванові Франкові, пройтися із сонцем на плечі разом з Богданом-Ігорем Антоничем і, накінець, довести самотість до самогубства за рецептом Неди Неждани.

Отож, чекаємо! :)