Хмаринки

Хто може сказати абсолютно точно, чого він хоче? Напевно хтось дуже цілеспрямований, досвідчений або самовпевнений - скажете ви. Ну добре, тоді запитайте його ще раз про це через місяць. Чи відповідь буде та сама? А через пів року? Через рік?

Звичайно, все залежить ше й від контексту - чим глобальніший контекст і чим далі кінцевий термін реалізації, тим більше може коливатися відповідь.

Твої парфуми родом із Парижу

Твої парфуми родом із Парижу,
З Мілану твій яскравий кардиган,
А в мене - секондхендівський светерочок на крижах,
Та плеєр з магазину "Меломан".

У тебе - те, і се, і сто пар мештів,
Я ж вроду цю вподобав без прекрас.
Так годі вже балакати - запрошую, нарешті,
Мадмуазель на каву чи на квас.

Позичив в вуйка нового жакета,
І бороду зголити не забув,
В старої цьотки Нуськи у саді нарвав букета,
Як добре, шо йї пес прип'ятий був.

Сиділося так хороше з тобою,
І от я майже ключика знайшов,
Як раптом чую, хтось там заважає за спиною,
А це коханий твій до нас прийшов.

Він закричав, шо ти є його люба,
І слухати нічого не хотів.
Мене за чуба ухопив, і я його - за чуба,
Валилися із ним, аж гай гудів.

Найбільше - то жакета було шкода,
За нього місяць в вуйка відробив.
Французька ж парфумерія і італійська мода
Лишили по собі лиш цей мотив.

Кристали

Вітер життя навіює гору піску, із якої час, як вода, вимиває піщинки, залишаючи тільки цінні кристали. Кристали думки, почуттів, спогадів - усе найкраще і найдорожче, що є у людини. Відполіровані часом, кристали стають чистими і прозорими як діаманти. Ці камінці прикрашають ім'я людини, а іноді стають окрасою всього людства, знаходячи своє втілення у різноманітних творах мистецтва - завмирають на картинах чи в скульптурах, в рядках книг чи музичних творах.. Але навіть, залишаючись десь там, всередині людини, їх цінність ані трохи не зменшується: вони оздоблюють душу людини, проростаючи в ній квітами; роблять людину щасливою. Вони ж дають рівновагу і впевненість, а ще - енергію дарувати щастя іншим.

Дім

(уривок з суботнього дня)

Обідній час. Я щойно повернувся з роботи на полі, наївся до не-хочу кавуна і в мене залишилося єдине бажання - відпочити від спеки. За хвилю я вже валявся на ліжку в своїй прохолодній кімнаті. На підлозі сидів мій найменший брат і читав казки, а я виконував функцію сонного автовідповідача. Після 3-ї казки він всівся на ліжко і почав розглядати малюнок на фіранці. Там був човен з дашком, хатина на галявині і ше якісь дерева, трави..
- А де ти б жив? - спитав брат, на шо я, не думаючи, тикнув пальцем на човен з дашком.
- А я отут, - він показував кудись між озером і галявиною.
- Отут? - Перепитав я і показав на хатину?
- Ні..
- Тут? - Я знову тикнув на човна.
- Нєа.. - Відповів брат. Я з нерозумінням глянув на нього.
- Отут, на квітці. Я став би бджолою, і жив на квітці...

ЛіхтArt 2010

З 12 до 16 травня у Рівному вирувало театральне життя - у місті відбувався IV Всеукраїнський відкритий дитячо-молодіжний театральний фестиваль аматорських колективів "ЛіхтArt 2010". На фестиваль приїхало 15 колективів з України, Білорусі та Литви. Графік був насичений - по 4-5 пєс вдень (всього на фестивалі було показано 17 вистав!).

Травневої ночі...

Напарфумлена свіжоскошеними ароматами, від неї віяло свіжістю і натхненням. У платті із білого шовку, вона витанцьовувала під музику тиші, красуючись своєю незайманістю і тендітністю - то опускалася, то підіймалася зі зрошеної землі, безтурботно кружляючи біля свого нічного друга. А він незворушним, ледь тремтячим поглядом пронизував її наскрізь, розбавляючи темряву золотавим світлом, яке відблискувало у калюжному дзеркалі. У цьому погляді була вся наповненість денного життя, але не збуджена і метушлива, а розмірена, зважена. Вона вдивлялася в його глибокий погляд, і, не припиняючи свого танцю, ніжно обвивала його струнке тіло. Вони були удвох, навколо панували спокій і тиша, і навіть вітер-бешкетник не наважувався потривожити їх, а, може, заснув десь у кущах. І тільки веселі крапельки дзвінко розсипалися, торкаючись землі...

Дитсадок

(Пісенька про життя великих діточок)

Приспів:
    Тік-тік, так-так, мусі-пусі, а-а-а,
    Великі діточки ідуть в садочок.
    Тук-тук, так-так, шури-мури, о-о-о,
    Великим діточкам - короткі ночі.

Готуємо кашку, наповнюєм чашку,
Вдягаємо маску, складаємо казку.
Притишені звуки, і сплетені руки,
Оголені рухи, розсипані слухи.

Приспів.
    ... - новий візочок.

Підйоми і спуски, утеча від пустки,
Зготовані пастки, а спробуй не впасти.
Вмикаємо світло, шукаємо свідків,
Не знаємо звідки, рахуємо збитки.

Приспів.
    ... би ще в пісочок.

Незіграні ролі - спитаємо в долі,
Втечемо на волю - натерло до болю.
Завужені рамки, недоспані ранки,
Посади і ранги. Станцюємо танго?

Приспів:
    Тік-тік, так-так, мусі-пусі, а-а-а,
    Великі діточки не йдуть в садочок.
    Тук-тук, так-так, вуґі-буґі, о-о-о,
    Великі діточки пішли в таночок.

Стали дітки у рядочок,
Взяли в руки молоточок,
Тукі-тукі, так-так-так,
Ми майструємо літак!
Стас закоханий в Софію,
Гнат і Славік - у Марію,
Та дівчата люблять Рому -
Як все складно в світі цьому!

Приспів:
    Тік-тік, так-так, мусі-пусі, а-а-а...
    Тук-тук, так-так, шури-мури, о-о-о...

Несвідоме і поведінка

Без лиха не бува добра. (народна мудрість)

Сьодні я напишу свої думки про вплив несвідомого на поведінку людини і механізм формування цієї поведінки. Думки сформовані з рефлексії, які виникли в мене на основі одного випадку з життя, який я опишу згодом.

Людина нічого не робить просто так. На все є своя причина. Часом та причина очевидна і зрозуміла для всіх - тоді говорять про адекватну поведінку (наприклад, молодий спеціаліст іде на роботу, щоб самореалізуватися). Але іноді людина шось таке чудить, шо навіть вона сама не може пояснити, для чого їй це (особливо, коли вона в несвідомому стані). І завжди за цим стоїть якесь внутрішнє свідоме або несвідоме бажання людини. Спробуємо розібратися, як це все відбувається...

Концерт Бабкіна

Якісно, різнобарвно, емоційно.

Про Бабкіна я дізнався не так давно. Чув про нього багато хорошого від друзів, знайомих і незнайомих; від них же чув його пісні і вже встиг їх полюбити. Кортіло потрапити на живий концерт, шоб на власні очі почути і на власні вуха побачити. Отож, коли Інтернет зашумів, шо Бабкін приїздить у Львові, я побіг в касу за квиточками, і вже 1 травня о 18 годині я сидів в залі філармонії..

Концерт почався, а мої слова закінчуються, тому шо далі були суцільні емоції.. Такого заряду енергією і позитивом від концерту в мене давно не було! Тут можна було б довго розказувати про голос, про тексти пісень, про якість музики, емоційність, міміку, але все одно не передати того, шо відбувалося в залі... Там треба було бути!

Remote Love

(Для тих, між ким - відстань)

Весняний вечір, чути гомін і спів.
Наша втеча і розмови без слів...
Відчуваю твоє тепло,
Погляд твій зупиняє час,
Забираєш мене у полон,
Та розлука очікує нас.

Приспів:
   Відстань і чекання,
   Бажання сон,
   Кохання мить,         |x2
   І вічність самоти...  [1]
   І тільки я і ти...        [2]

Мої будні стали сірі й пусті.
Надворі людно, але хто вони всі?..
В моїм серці жевріє вогонь,
Тихим смутком стелиться дим -
Де той запах твоїх долонь?
Я без тебе зовсім один!

Приспів.

Твій подих, мій подив, зчарований я!
Мій дотеп, твій дотик, а-а-а...
Так хочу бути, так хочу чути,
Але-е-е-е...

Приспів.