(або love story, взята з українсько-німецького розмовника)
Ти мені (дуже) подобаєшся. Ich mag dich (so sehr).
В тебе є хлопець? Hast du einen Freund?
В тебе є дівчина? Hast du eine Freundin
Давай зустрінемося знову. Wollen wir uns wieder sehen?
Можна я тобі подзвоню? Kann ich dich anrufen?
Куди ти хочеш піти? Wo mochtest du hingehen?
Ти така/ий красива/вий Du bist so hubsch.
В тебе є найгарніші очі на світі. Du hast die schonsten Augen der Welt.
Я в тебе закохався/закохалася. Ich habe mich in dich verliebt.
Можна тебе поцілувати? Darf ich dich kussen?
понеділок, 15 липня 2013 р.
четвер, 20 червня 2013 р.
Маршруткова романтика
Сьогодні в гостях вітер був,
В оцій малій мансарді.
Гудів він, рвався й просто дув:
Шуар, шувар, шусюр, шасарді.
(Олесь Царук, Французький вітер)
Напевно, в будь-якого львів'янина слово "шувар" асоціюється не з рослиною, ані з Францією (хоча, до Франції воно має відношення хіба що хфранцузьким звучанням), а з оптовим продовольчим ринком.
Це облюбоване місце не тільки оптових закупників, а й звичайних пенсіонерів, адже там можна купити дешевше. Водії маршруток мають особливе ставлення до того ринку, точніше, до зупинки біля нього. Під'їжджаючи до зупинки, вщент заповненої народом, лице водія сміється, брови насуплюються, а очі скоса поглядають на ту купку людей з торбами. Є такі, які підтиснувши газу з шумом і злорадною посмішкою, затисненою між зубами, пролітають повз обурений пенсіонерний натовп. Хоча, зараз вже минув період запеклих воєн водіїв з пільговиками і більшість водіїв - лояльні. Маршрутка ліниво зупиняється і народ з шумом пропихається в і так вже битком набитий мікроавтобус. Коли всі вмощуються і машина рушає, починаються всемарштуркові бесіди. Люди, збуджені після торгівлі, гаряче обговорюють останні політичні новини, ціни на помідори (або інші продукти, залежно від сезону), та просто діляться враженнями після спекотного ранку...
Сьогодні я якраз проїжджав тим маршрутом і довелося мені спостерігати таку, трохи не класичну картину.
В оцій малій мансарді.
Гудів він, рвався й просто дув:
Шуар, шувар, шусюр, шасарді.
(Олесь Царук, Французький вітер)
Напевно, в будь-якого львів'янина слово "шувар" асоціюється не з рослиною, ані з Францією (хоча, до Франції воно має відношення хіба що хфранцузьким звучанням), а з оптовим продовольчим ринком.
Це облюбоване місце не тільки оптових закупників, а й звичайних пенсіонерів, адже там можна купити дешевше. Водії маршруток мають особливе ставлення до того ринку, точніше, до зупинки біля нього. Під'їжджаючи до зупинки, вщент заповненої народом, лице водія сміється, брови насуплюються, а очі скоса поглядають на ту купку людей з торбами. Є такі, які підтиснувши газу з шумом і злорадною посмішкою, затисненою між зубами, пролітають повз обурений пенсіонерний натовп. Хоча, зараз вже минув період запеклих воєн водіїв з пільговиками і більшість водіїв - лояльні. Маршрутка ліниво зупиняється і народ з шумом пропихається в і так вже битком набитий мікроавтобус. Коли всі вмощуються і машина рушає, починаються всемарштуркові бесіди. Люди, збуджені після торгівлі, гаряче обговорюють останні політичні новини, ціни на помідори (або інші продукти, залежно від сезону), та просто діляться враженнями після спекотного ранку...
Сьогодні я якраз проїжджав тим маршрутом і довелося мені спостерігати таку, трохи не класичну картину.
вівторок, 11 червня 2013 р.
Про небо
A little bit of energy is here if you need...
Небо. Зоряне небо. Величезний згусток енергії.. Крізь товщу міського шуму і вічного світла ліхтарів та енергія не доходить до людей.. А от, в селі, де вночі панує повна темрява і тиша, а повітря наповнене лісовим весняним ароматом, це небо віє спокоєм, гармонією і неймовірною енергією. Ти шукаєш відпочинку в вині, музиці, драйві... І не завжди знаходиш. А тут - лише глянути на небо і тіло наповнюється енергією, як пустий збанок водою.
В цей момент починаєш знову любити життя і розумієш, наскільки мізерними і смішними є всі твої клопоти і проблеми...
Небо. Зоряне небо. Величезний згусток енергії.. Крізь товщу міського шуму і вічного світла ліхтарів та енергія не доходить до людей.. А от, в селі, де вночі панує повна темрява і тиша, а повітря наповнене лісовим весняним ароматом, це небо віє спокоєм, гармонією і неймовірною енергією. Ти шукаєш відпочинку в вині, музиці, драйві... І не завжди знаходиш. А тут - лише глянути на небо і тіло наповнюється енергією, як пустий збанок водою.
В цей момент починаєш знову любити життя і розумієш, наскільки мізерними і смішними є всі твої клопоти і проблеми...
неділя, 2 червня 2013 р.
Антидепресанти
Коли ти багато працюєш, постійно зосереджений і безперестанку думаєш, то мозок по інерції продовжує активно працювати навіть в неробочий час. Часом лягаєш спати, він напружений, і прокидаєшся він знову напружений, гуляєш по вулиці - він напружений, святкуєш щось, а він далі напружений. І не може ніяк розслабитися. Ніщо не розслабляє.
Цілий тиждень щось відбувалося. То хлопчачник з сауною і стриптизом, потім весілля, потім просто пиво з друзями, потім день народження з вином, потім ще якісь святкування. Але все це не допомогло сповна розслабитися і оновити внутрішні сили. Через тиждень мене вже нудило від думки про будь-який алкоголь чи масові святкування.
Цілий тиждень щось відбувалося. То хлопчачник з сауною і стриптизом, потім весілля, потім просто пиво з друзями, потім день народження з вином, потім ще якісь святкування. Але все це не допомогло сповна розслабитися і оновити внутрішні сили. Через тиждень мене вже нудило від думки про будь-який алкоголь чи масові святкування.
вівторок, 21 травня 2013 р.
середа, 8 травня 2013 р.
Ты
Ты мой вечерний бред и утренний рассвет,
Мой грешный запрет и святой завет,
Мое нет и мое да, грусная иногда,
Иногда каварная и немного странная,
Но всегда красивая. Слабая и сильная,
Твердая и мягкая, кислая и сладкая,
Необходимая,
Неуталимая,
Неуловимая,
Непостежимая,
Как океан глубокая.
Такая близкая и такая далекая.
Мой грешный запрет и святой завет,
Мое нет и мое да, грусная иногда,
Иногда каварная и немного странная,
Но всегда красивая. Слабая и сильная,
Твердая и мягкая, кислая и сладкая,
Необходимая,
Неуталимая,
Неуловимая,
Непостежимая,
Как океан глубокая.
Такая близкая и такая далекая.
Labels:
poems
неділя, 28 квітня 2013 р.
Лист в Америку
Превед, сябри!
Вітаю вас з 1 травня! Просто так, тому що це найближче свято, з яким можна привітати, а значить, нагода написати цього листа. А ще тому що травень - то місяць, в якому починає рости трава. Потім її косять, жнуть, словом заготовлюють на майбутнє. Тож, бажаю вам накосити побільше тої зеленої трави і вертатися додому.
В нас тут кажду п'ятницю падає сніг. Сподіваюся, що влітку снігу буде менше... Тому, для трави в нас не дуже сприятливі умови. Зате ростуть підсніжники.
Ми за вамитрохи дуже скучили. Хоча, скучати не доводиться. В кішки випав зуб, в мене порвалася струна, а на проспекті Свободи знову ремонт.
Наразі все. Обіймаємо і цілуємо.
Я,
Муза і
кішка Параскевія Іванівна.
Вітаю вас з 1 травня! Просто так, тому що це найближче свято, з яким можна привітати, а значить, нагода написати цього листа. А ще тому що травень - то місяць, в якому починає рости трава. Потім її косять, жнуть, словом заготовлюють на майбутнє. Тож, бажаю вам накосити побільше тої зеленої трави і вертатися додому.
В нас тут кажду п'ятницю падає сніг. Сподіваюся, що влітку снігу буде менше... Тому, для трави в нас не дуже сприятливі умови. Зате ростуть підсніжники.
Ми за вами
Наразі все. Обіймаємо і цілуємо.
Я,
Муза і
кішка Параскевія Іванівна.
неділя, 31 березня 2013 р.
Про зиму, двірників і сприятливі умови
Їхав я якось з одним стариганом в автобусі на роботу. Я йому розказав, як доїхати до Сільпо, а він розказав мені історію свого життя... Посеред всього іншого, він розповів, як одного року, коли він був ще молодим, вони з батьком садили картоплю 2 березня... Я глянув у вікно і тільки знизав плечима - скоро 2 квітня, а надворі снігу більше, ніж взимку. Ще б пак! За дві п'ятниці підряд випало снігу більше, ніж за два зимових місці.
Але я не про це...
Але я не про це...
середа, 27 березня 2013 р.
Воздух
Ты чистый альпийский воздух
Не могу надышаться тобою.
Ты подымаешь уровень кислорода
До предельной черты,
Не боясь темноты
Опускаю шторы,
Глушу моторы,
Чтобы спрятаться от пустоты,
От мирской непогоды.
Дышу по чуть-чуть,
Дышу не спеша,
Не на полную грудь,
Замирая, дыша,
Опасаясь спугнуть,
Или даже взглянуть.
Тихой дрожью дрожа
Загорелась душа.
Дышу на полвдоха,
В этом нет подвоха,
Просто незачем ахать и охать
Быть собою - уже неплохо.
Быть собою с тобою рядом.
Быть с тобой. Это все что надо.
Не могу надышаться тобою.
Ты подымаешь уровень кислорода
До предельной черты,
Не боясь темноты
Опускаю шторы,
Глушу моторы,
Чтобы спрятаться от пустоты,
От мирской непогоды.
Дышу по чуть-чуть,
Дышу не спеша,
Не на полную грудь,
Замирая, дыша,
Опасаясь спугнуть,
Или даже взглянуть.
Тихой дрожью дрожа
Загорелась душа.
Дышу на полвдоха,
В этом нет подвоха,
Просто незачем ахать и охать
Быть собою - уже неплохо.
Быть собою с тобою рядом.
Быть с тобой. Это все что надо.
Labels:
poems
вівторок, 5 березня 2013 р.
Про глибину відносин
Догорає нерв
До великого зриву...
До точки розриву
Ще є резерв.
Міняю впертість на відвертість,
Можливо,
Для когось це просто гра,
А для когось - ціла війна...
Щоб пливти далі
Потрібна глибина.
Labels:
poems
Підписатися на:
Дописи (Atom)