неділя, 19 грудня 2010 р.

Стратег

Коли ше в дітей буває більше свято як на Миколая. Стільки дітисок я вже давно не бачив: з кульками, мигалками і іншими дрібязком, який робить ту малечу щасливою. В такі моменти особливо цікаво спостерігати за ними, вивчати їхню психологію, часом набиратися трохи дитячості.

Зайшов до маршрутки молодий батько з сином і величезною коробкою з написом "Railway". Сіли на заднє сидіння, якраз за моєю спиною. Всю дорогу їхали мовчки і тільки якоїсь миті мовчанку порушив короткий монолог хлопчика. Малий, ніби виринув з глибоких роздумів і продовжував роздумувати вголос:

"Тату, коли я вже буду старший, в старших класах, купиш мені телефон на день народження? На десять років купиш. Або ні, на дев'ять купиш телефон. На вісім ровер купиш. На сім - той ноутбук дитячий. А на десять вже шось просте купиш, правда? - ручку, зошит..."

2 коментарі:

  1. Діти є діти)) Згадати тільки якими самі в дитинстві були. Я от, наприклад, у віці того хлопчика хотіла кота :)

    А всякі психологічні аспекти - ет да-а. По дітисках багато видно - і їх самих, і батьків, і сімейну взаємодію, і можливі проблеми... Та багато чого, врешті.

    ВідповістиВидалити
  2. Цікаво, шо в такому дитячому віці хлопець уже розуміє, (можливо, ше несвідомо) шо в майбутньому стане самостійним ("шось просте купиш, правда" - я вже буду великим і незалежним). Але уявлення себе-в-майбутньому досить розмите і спотворене(насправді, 10 років - то ше та сама дитина). Хоча, спотвореність цього відчуття часто зберігається і в старшому віці (в 30 думають, шо 50 - то вже дуже старий).

    ВідповістиВидалити