Публікації
Сьогодні зранку мою цікавість збудили дві фрази, які я мимоволі почув у розмові сина з матір'ю. Хлопчик, якому років близько семи, сказав:
Мамо, я - екстрасенс. Я в снах бачу майбутнє.
Як розмова пішла далі я не чув, але відразу уявив собі реакцію мами: екстрасенси, синку, бувають тільки в фільмах, от, вчи математику - виростеш, заробиш гроші, купиш собі справжню машину.. - Так в нас, зазвичай, в корні все обрубують.
Згадав товсезну книгу по Парапсихології, яку бачив на Форумі видавців. В книзі були практичні вправи на розвиток надможливостей. Це був переклад підручника (!) якогось закордонного університету. Виявляється, є навіть вузи, де цього вчать...
середа, 27 жовтня 2010 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Згадалась недавнішня пара, де викладачка розказувала про дітьо з синдромом Дауна, що вгадує (знає) дати народжень незнайомих людей і дівчинку, що має уявних друзів, які їй розповідають про майбутнє, невідомі факти про інших людей і т.д.
ВідповістиВидалитиА батьки... Воно то може й так - може й гасять, зазвичай, ті задатки і переорієнтовують дитину на більш земні цінності, але не факт, що дитина прийме ті благі батьківські наміри... А якщо прийме - то "случайности не случайны", так, отже, буде краще для неї і світу)
Було б цікаво глянути на чому саме, в книзі, автори зробили акценти... Світоглядно.
"Виявляється, є навіть просунуті вузи, де цього вчать..."
А нам таких вузів не треба, в нас діти - екстрасенси =)
В ранньому дитинстві, коли ті задатки проявляються, батьки для дитини - абсолютний авторитет, тому "переорієнтація" неминуча. Звичано, виховувати екстрасенса не обов'язково, а от розвинути в дитини інтуіцію навіть дуже корисно. Ось шо пише про інту Масару Ібука у книзі "Після трьох вже пізно" (Масару Ібука - японський інженер і бізнесмен, один із засновників фірми Соні і автор новаторських підходів до виховання дітей в ранньому віці) :
ВідповістиВидалитиІнтуїція - важлива умова будь-якого значного досягнення. Всі великі винахідники покладалися на свою інтуїцію, незважаючи на величезні знання і досвід. Інтуїція перекриває всі п'ять чуттів і таким чином є найдавнішим і найфундаментальнішим чуттям.
Бачив я ту книжку на форумі... =). І Акцент там був зроблений, судячи з розмірів, на всьому. Більше 1000 ст А4 списаних дрібним шрифтом і з купою ілюстрацій.
ВідповістиВидалитиЩодо переорієнтації - то це думаю, дуже складне питання. З однієї сторони це ніби приглушує наші можливості і істинне призначення. Але з іншої, людство не вміє цінувати оригінальність, індивідуальність і скоріше навіть боїться їх. Тому і люди з будь-якими незвичностями не викликають великої прихильності у соціумі. Відповідно, перш ніж намагатись в собі розвинути якісь такі здатності, треба вирішити для чого вони нам, що принесуть і які будуть наслідки. І наскільки я розумію, більшість людей, що досягли успіху в нашому звичному способі життя, використовуючи якісь "надприродні" здатності, тримають їх при собі і добре уміють застосовувати, не прагнучи слави тільки через це.
До речі, цікаво уявити себе, володіючим якимись дуже сильними "надприродніми" навичками: що б тоді ми робили, на що спрямували силу? Як змінилось би наше оточення, друзі, вороги? І потім дати собі відповідь на питання "Чи потрібно це мені?".
ВідповістиВидалити"Шосте" чуття нікому не завадить. Як і будь-яке інше чуття, воно допомогатиме людині точніше сприймати світ. Чому б його не розвинути в дитини?
ВідповістиВидалитиЩодо "дуже сильних" навичок, то це швидше дар, ніж результат розвитку, ІМХО.
Гм, як в малої дитини розвивати інтуїцію - грою в хованки?)
ВідповістиВидалитиМені здається, що в малому віці інтуїтивність дитини в більшості залежить від інтуїтивності самих батьків (не у всіх випадках - це якщо брати конкретно САМОрозвиток чутливості, а не те, що може бути вже вродженим).
А ще цікаво від чого залежить рівень чутливості і більшої чи меншої інтуїтивності в людини. По-ідеї, мали б бути якісь фактори, які це визначають...
Про книжку. Поняття "акценту на всьому" дещо збиває і я гублюся в здогадках, що б воно мало означати =)
Мене, в принципі, не стільки методики і практики цікавлять, скільки світобачення самих авторів - чи вони якось пояснюють звідки береться ота надчутливість, що вона дає, що вона забирає, для чого вони взагалі випустили ту книжку і т. п.
Про наслідки від надможливостей, як на мене, дуже вірно сказано. Якщо маєш силу, але не знаєш ЯК нею користуватись, то можна більше шкоди принести, ніж користі. Навіть з благими намірами.
До передостаннього поста про "Чи потрібно це мені?". Думаю, коли людинка вже розвинула в собі подібні навички, десь щось трохи врозуміла для себе, щось пізнала, то це питання вона буде ставити до свого попереднього життя, яким вона жила до того, як в голову влетіла думка саморозвитку надможливостей. Або ж буде пробувати поєднувати "духовне" і "матеріяльне", що відкриває великі перспективи, як на мене. Япошка тому прекрасний приклад.
Думаю, зрозумієте мої плутані думки =)
Про "дуже сильні навички" і "ІМХО" :), згодна - це дар, але не виключено, що людина може їх в собі розвинути наполегливо працюючи. І тут з'являється ще одне "але" - де гарантія того, що типу "не вроджені" можливості людини, які вона розвинула, насправді не були тим же даром, який просто проявився не відразу?..
Питання як розвинути - це вже питання методології. Думаю, шо є такі методи і при бажанні батьки можуть їх використати. Зрештою, можна і свій метод придумати, але це вже дійсно упирається в інтуїтивність батьків.
ВідповістиВидалитиПро книгу: "акценту на всьому" означає, що в книзі були розглянуті всі типи надможливостей. Щодо пояснень авторів, то навряд чи вони там були (ґрунтовні), враховуючи, що ця галузь дуже погано піддається науковому осмисленню.
"Людина може їх в собі розвинути наполегливо працюючи" - думаю, шо може.
Розвинути можна практично все. І сильні, і слабкі навики. І пій пост №2 стосувався якраз розвитку сильних навичок: припустим, що наполегливою працею за 1-20 років можна отримати практично будь-яку навичку, то чи Я (кожен особисто) би наважився на такі зміни і які саме.
ВідповістиВидалити