Публікації
Чому так важко досягти цілей, яких сам собі ставиш? Тому шо лінь, роздрібленість, довше-б-поспати, хочу-погуляти, ше-є-час і тут-таке-цікаве стоять на заваді. Як з тим боротися? Забезпечити два пункти:
1. Мотивація. Нас постійно мотивують - батьки, викладачі, керівники... Без мотивації нема жодного діла. Джерелом мотивації є результат. Коли нас мотивують, нам вимальовують цей результат і ставлять його за ціль. Бачення результату дає енергію діяти (ентузіазм і бажання). Для самомотивації треба самому "малювати" і "бачити" поставлені цілі..
2. Відповідальність. Підтримує діяльність, коли просідає мотивація. Мотивацію послаблюють проблеми, які постають перед людиною в процесі роботи і затьмарюють "намальовану" ціль. Відповідальність допомагає продовжувати роботу і відновити мотивацію. Відповідальність перед самим собою - чи не найвища вольова якість людини. Треба розвивати.
вівторок, 10 листопада 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
я маю ту якість
ВідповістиВидалитиа що робити якщо не бачиш цілі? тоді немає навіть до чого мотивуватись? зле.
ВідповістиВидалитиЯкшо ціль є, то ти вже її бачиш, але, можливо, дуже розмито. Далі - підключаєш уяву і відчуття, шоб побачити чітко, шо хцеш.. Набагато важче постійно "підтримувати" то бачення...
ВідповістиВидалитиУ кожної людини в житті є ціль. Хоча б маленька. Якщо немає цілі - завжди є мрія, яка може згодом стати ціллю. А як нема ні мрії, ні цілі, то чого тоді так прісно проживати життя? Треба постійно самовдосконалюватися і до чогось прагнути. До чогось конкретного. Головне - знайти оте "шось" конкретно для себе. І тоді і мотивація буде, і відповідальність перед собою з'явиться :)
ВідповістиВидалитиМожливо й помиляюся, але напишу Треба щоб результат хоч частково було видно на перших етапах, тобто настроїти собі плани навчитися усе відразу. Можливо воно буде неправильним з точки зору певної галузі, халтурним, але воно буде і буде мотивувати. Головне на даному етапі й не зупинятися, хоча кому що й хватає.
ВідповістиВидалити> У кожної людини в житті є ціль.
Буває, що є ціль найти ціль в житті :) а буває, що просто над цим не задумуєшся.
А мрії, то вони різні, кожен вкладає своє поняття мрії. Для когось це нездійснені бажання або ідеали, а для когось лиш тактичні або стратегічні цілі.
>А як нема ні мрії, ні цілі, то чого тоді так прісно проживати життя?
От так і жити, шукаючи ціль, хіба ні? Тяжко коли ти знаходиш ціль, а та ціль від тебе так сказати втікає, або ти зневірюєшся в ту ціль.
Про частковий результат - то дійсно так: бачення маленького результату (який вже є) допомагає повірити в великий результат (який буде)..
ВідповістиВидалитиА мрія - то як зірка на небі - вказує, куди йти, але завжди залишається недосяжною..
>А мрія - то як зірка на небі - вказує, куди йти, але завжди залишається недосяжною..
ВідповістиВидалитиЦе я про те що люди, говорять, а я от мрію мати крутий телефон. І потім його купують.
Залишається або зачекати, коли знов такий привезуть, або піти в інший магазин, або підібрати інший телефон... Варіантів багато - так само і з цілями. Коли ціль "тікає" - то може так і краще. Як там Сковорода вчив: те шо мені важке - те непотрібне (хоча це зовсім не означає, шо все буде даватися без жодних зусиль).
ВідповістиВидалитиВажке не в значенні "важко дається", а те, з чим потім тобі не цікаво і відповідно, займатись ним важко.
ВідповістиВидалитиЦілі переважно більш точні, ніж мрії, хоча, на мою думку, мрії також здійсненні. І хто сказав, що до зірок не можна долетіти?? Просто не хочуть по-справжньому ті, хто таке кажуть. Майже кожну мрію, якщо поставити таке завдання, можна розбити на цілі і досягнути. Інші мрії здійснюються спонтанно, неочікувано. Головне не розчаровуватись в своїх мріях і добре вибрати головні цілі в житті, щоб не було з ними потім важко
Згодна повністю з PostScriptum.
ВідповістиВидалитиА ще впевнена, що мрії підтримують в нас справжнє життя. Згадайте маленьких дітей. В них ще немає певних цілей, але в них є мрії. Нехай ці мрії будуть зовсім наївні, "дитячі", але вони щирі. Це мрії маленької людини, яка вірить, що буде все так, як вона собі напридумувала. І вона своїми дитячими думками "народжує" цю мрію. І нехай це буде не справжній казковий замок, а зліплений з піску. Ця маленька дитинка, ця маленька людина, вже зробила хоч щось для досягнення власної мрії.
Тоді чому ми, дорослі люди, не дозволяємо собі мати хоча б одну таку наївну мрію? Звичайно, світ жорстокий, але чому нам хоча б на хвильку не подивитись на нього ясним, щирим, наївним поглядом дитини і не повірити собі, що все буде добре? Головне - вірити в себе і свою мрію чи ціль. Тоді все вийде.
А будучи занадто дорослими ми так часто дозволяємо собі оте кляте "а мне лень" і нічого не робимо. Навіть заради себе.
найгірше - це коли ти робиш щось і розумієш, що воно піде коту під хвіст. от як з дипломом. на роботі в мене ніколи не виникає питання мотивації - я розумію, що моя робота піде на користь, нею будуть користуватися, а мені за то заплатять і проблем з мотивацією якось не виникає.
ВідповістиВидалитиНе варто зводити мотивацію лише до грошей для себе і використання кимось твоїх результатів на даний час. Хоча, визнання корисності твоєї роботи і надихає, але вона рідко довго приносить користь, та й сама її важливість сумнівна =(. Ніколи ніхто нічого важливого не зробив, задовільняючи поточні потреби людства. Мотивація розвитку на майбутнє хоч і складно підтримувана, але не менш потужна. Самореалізація і самовираження - головна мотивація для справді творчих людей. Можуть бути сотні інших нематеріальних та матеріальних мотивацій. І не варто зосереджуватись суто на чомусь одному, а особливо - на грошах. А найголовніше - не зупинятись в досягненні мети, не зважаючи на мотивацію!
ВідповістиВидалитиЙой, як ви тут багато всякого цікавого-корисного понаписували!
ВідповістиВидалитиГлюченя, про маленьких дітей - тисячу разів права. Не треба недооцінювати малюків - це ті люди, які вміють жити і знають чого вони хочуть. От вимріяло собі якесь маля щось дуже неймовірне і знає, що воно збудеться і пофіг, що тато з мамою кажуть, що то нереально. І збувається...
А по темі - скажу таке: зазвичай, якщо є недостатня мотивація, то:
- це справа, яка не приносить задоволення і користі (моральної)
- Існує страх недосягнення мети
- є зовнішні "гальма", які похитують впевненість у тому досягнеш ти мети, чи ні
- .... (ваш варіант)
А взагалі (провірений метод) - не тре зациклюватись на кінцевому результаті (імхо). Твори, що подобається, перетворюй все це на танець, імпровізуй, слухай, ні, чуй інтуїцію, отримуй кайф від того, що робиш. І пошли далеко відволікаючі фактори (там, всякі компи-телефони-а іноді й близькі люди). Та й все.
Не всі діти - мрійники, так само як не всі дорослі - реалісти. Бувають діти з "дорослим" раціональним мисленням і навпаки. І ні одне ні інше - не зле - різний принцип мислення, різні джерела мотивації, принципи побудови цілей і т.д...
ВідповістиВидалитиАнтоне, чомусь мені здається, що всі діти мрійники =). Не в тому сенсі, що вони постійно витають в своїх захмарних світах, а в тому, що вони вміють краще мріяти і впевненіше, ніж дорослі, хай то навіть буде якась одна мрія. Те, що у декотрих малюків наявне раціональне мислення (якщо дуже грубо узагальнювати) ще не означає, що в них нема мрій (хоч, припускаю, ти тут міг мати на увазі інше). А от щодо дорослих - повністю з тобою погоджуюсь.
ВідповістиВидалитиМабуть, чого насправді бракує дорослим - дитячої безтурботності... От вона і дозволяє дітям "постійно витати".
ВідповістиВидалитиНарешті є ще одна людина, яка згодна з моїми думками з приводу дітей...
ВідповістиВидалитиІ вважаю, що діти - всі мрійники, просто в деяких мрії раціональні, дорослі і серйозні....
І ще (трохи не забула).
ВідповістиВидалитиМар'яна, з приводу танцю, імпровізації та інтуїції згодна повністю. Хто має змогу з цілі чи мети "вималювати" картину, як в танці, не боячись відхилитись від "задуманого" малюнку, не боячись додавати нові й нові способи та методи досягнення цілей - той справді буде щасливим...