Отак-от іноді буває: ніби і все нормально, і день-як-день.. Але всьо - не так, і всьо - не то... Голова не варить, руки не слухаються, настрій - в'ялий, на душі - нєпонятно... А чого - не знаєш.. Тиняєшся в такому стані, намагаючись шось робити, чимось толковим зайнятися.....
І ось, приходить меска, або дзвонить телефон чи дехто з'являється в он-лайні.. Всього пару слів.... І всьо змінюється кардинально - навколо розвиднюється, робота починає горіти, голова - думати, ноги - бігати, очі - горіти...
І тут ти розумієш, чого (кого!) тобі так бракувало.....
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
як я тебе розумію... :)
ВідповістиВидалитиех, знайоме відчуття...
ВідповістиВидалити