вівторок, 6 жовтня 2009 р.

Вар'ятство!

Коли ліз туди - вляпався обома ногами в глину, розриту біля корпуса; коли ліз назад - накричали озлоблені охоронці (шо я їм зробив?..). І все - ЗАРАДИ ЧОГО?!.. Йду-вертаюся, жру банан і ржу сам з себе... Моросить легенький дощик.. Раптом здоровезна крапля звалилася з даху на голову і плавно стекла по виску.. А в парку - ні душі, ніби надворі - страшенна буря, а не звичайнісінький осінній вечір.. Свіжопрокладені доріжки і ліхтарі, повітря, насичене вологою, ледь-помітний туман і повний штиль - габсолютна гармонія... І в душі, чогось (не зважаючи на то всьо і на то, шо сам), - натхненно і піднесено...

5 коментарів:

  1. Веселий деньок... Точніше, вечір. А настрій не залежить від погоди чи чужих слів - це фактори зовнішні, а настрій - внітрішній. Треба просто вміти його захищати від негативних зовнішніх впливів і тоді завжди все буде добре.

    ВідповістиВидалити
  2. Хм.. Та нє, погода, я б сказав, була ідеальною для прогулянки, а настрій навіть піднявся від тої наївно-безглуздо-дитячо-кумедної пригоди. Хоча мало бути всьо троха по-іншому :)

    ВідповістиВидалити
  3. о тоді перепрошую. ) є у мене знайомий ростик з таким самим ніком, яким він підписується всюди. ) до антонія: це той ростик, шо біг тоді вночі в політесі по сходах, коли ти стояв з барабаном:)

    ВідповістиВидалити