Подивись на себе в дзеркало, на тобі немає лиця,
На твоєму обличчі скорчена крива гримаса -
Це той вираз, коли зливаєшся із сірою масою.
Коли навколо фальшиві люди, мов фальшиві банкноти,
І тобі потрібні сили, аби дати їм супротив,
І тобі потрібні сили, щоби - проти течії,
І тобі потрібні сили - відшукати її.
Тих розумних вчителів зібралося на кожнім кроці,
Так і рвуться, щоб дістати скалку у твоєму оці,
Розказати про твоє місце, показати твій шлях,
А самі сидять у клітці, ніби той в неволі птаха.
І я втомився від усіх тих - безглуздих воєн,
І я втомився від усіх тих - непотрібних фраз,
Мені так хочеться нарешті просто бути собою,
Мені так хочеться нарешті відшукати нас.
Дуже щиро й справедливо...
ВідповістиВидалитиДякую
ВідповістиВидалитишикарно
ВідповістиВидалитидякую дуже! про наболіле..
ВідповістиВидалитито така хвиля зараз..
ВідповістиВидалити