неділя, 9 березня 2014 р.

Шевченко і поп-культура

Тарасові Шевченкові вставлено найбільша кількість пам'ятників у світі. Наприклад, в Трускавці є два пам'ятники Шевченку, вулиця Шевченка, майдан Кобзаря і Палац культури ім. Шевченка - досить немало, як для такого невеликого міста.

Було близько 18:00 і курортне життя йшло повним ходом. Площа кишіла людьми, а будівля з надписом "Бювет мінеральних вод" була схожа на мурашник. Люди збігалися до бювету, як корови до водопою. За людьми і я...

Мінеральну воду правильно пити з спеціальних посудин, їх називають п'яльцями. П'яльце роблять із кераміки, тому вода в них зберігає свої властивості, а ще в ручці, за яку тримають п'яльце, вбудована трубка, яка досягає дна п'яльця. Через цю трубку і п'ють воду. Об'єм п'яльця - 200 - 300 мл. Ці посудини здаються дивними, але саме з них потрібно пити лікувальну воду, щоб не нашкодити для зубів. Мінеральна вода може руйнувати зубну емаль.

В Трускавці є декілька видів мінеральних вод. Кожна з них має свої властивості і характерний смак. Тепла Нафтуся схожа на свіжознесене куряче яйце; а Марія - на росіл, який зливають з вареної картоплі. Є і непитні води, наприклад Юзя має омолоджуюючі властивості, нею добре вмиватися, щоб омолодитися ззовні, а от пити її не бажано. Вона містить гліцерин. Хоча, дехто, хто того не знає, п'є і Юзю теж...

Різні люди по різному п'ють мінеральну воду. Одні, набравши води, йдуть надвір і там довго смакують. Інші п'ють прямо в бюветі, випивають на одному дусі, як спраглі косарі після вранішньої роботи.

Випивши води, я вернувся на площу. Дітлахи годували голубів, бабці і жіночки повсідалися на лавки навколо старих лип, інші стояли і ходили, щось гомоніли. Гомін щохвилини переривали різні вигуки:

- Запрошуємо до красивої фотографії.

Збоку площі стояв великий стенд обклеєний афішами і надписом "ЗАТ Трускавецькурорт. Палац культури ім. Шевченка". Біля цього стенду з афішами сиділо троє жінок і поставленим голосом зачитували запрошення на різноманітні концерти та інші культурні заходи. У них було кілька рекламних оголошень, які вони повторювали по колу. Ті оголошення розносилися на цілу площу:

- Перлина української естради, володарка 5ти грант-прі міжнародних конкурсів, народна артистка України Катя Бужинська та шоу-балетна група "Амадос" з новою яскравою розважальною концертною програмою "Королева вдохновения". Відомі шлягери, прем'єри пісень. В суботу, тільки один концерт.

- У неділю людина-оркестр, композитор, поет, пісняр Костянтин Павлов. Сольна концертна програма.

- Завтра всіх хто любить жарти, гумор, на дві години щирого сміху запрошує вас Єфім Шуфрін.

- Неперевершений народний артист України, лауреат Шевченківської премії, тенор, який підкорив найкращі сцени світу, для вас співає маестро, легендарний Володимир Гришко.

- Шанувальників шансону 6-го запрошує автор і виконавець своїх творів заслужений артист України Альберт Сулдаков.

- Катя Бужинська подарує вам свої найкращі пісні. Квиточки недорогі, ціни помірні.

- Танцювальний зал Шайба запрошує на танці.

Між оголошеннями звучали пісні усіх цих зірок.

Щоб втекти від галасу, я пішов в бік парку, але лави були мокрі після дощу. Зробивши коло, я знову опинився на площі.

Раптом мій погляд впав на картину, прив'язану залізним дротом до старого граба. Фарби просочилися крізь полотно і ззаду картини чітко було видно лице молодого Шевченка. Я відразу пізнав репродукцію відомого автопортрету, того самого, що зображений на ста гривнях. Навіть ззаду полотна від портрету віяло доброю енергією, лице світле і здавалося, ледь помітна посмішка проглядалася на лиці.

Я обійшов дерево. Спереду, поверх портрету Шевченка, приклеєна концертна афіша Віктора Павліка - однієї з зірок сучасної української естради. Портрет використовували, як підставку, на яку зручно клеїти афіші.

Численний народ юрмився біля стенду з афішами. Чергова зірка вийшла до публіки, роздавала автографи і запрошувала на концерт. Народ дивився, плескав, фотографував.

Раптом зграя голубів, як один здійнялася над площею. Вони злетіли вгору, тричі облетіли прощу і всілися на старому грабі. Ніхто того не помітив. Площа продовжувала гомоніти.

За хвилю знову зазвучала музика:

- Співає яскрава та неперевершена Катя Бужинська.

Грациозной походкой выхожу на охоту
Свой объект вижу четко
У меня его фото.
Роковая блондинка
Я с диагнозом стерва.
Для меня ты - пылинка,
У меня ты не первый.

Снова вышла с вольера
Белая пантера...

Не дослухавши до кінця, я дістав книжку і пішов шукати тихе місце, щоб з головою зануритися в читання, по дорозі згадуючи портрет Шевченка на площі.

2 коментарі:

  1. помітити важливе серед мотлоху..
    спостерігач :)

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую.

    Як казав один знайомий мені грузин: "Созерцатель - вот оно! Умение созерцать - это самое главное. Я - созерцатель!"

    ВідповістиВидалити