Перший рік. Контрольна точка

Знає кожна мисляча людина,
Що найбільше щастя – у роботі.
(Сергій Шишкін)

19 березня минув рік, як я працюю на роботі. Рік насичений, цікавий, нелегкий. Пролетів як один день. Вчився суміщати три справи: роботу, політех і театр. Коли піки інтенсивності кожної справи йшли почергово, було просто: займаєшся однією справою, а від інших відпочиваєш. А от, коли піки збігалися, тоді було натужно.

Наприклад, цей весняний період. В політесі - пари в студентів (а збоку чекає наукова робота), на роботі - серйозний проект, а в театрі на носі прем'єра нової вистави і підготовка до фестивалю. Отож, зранку в політех, потім на роботу і ввечері знов в політех на репетицію театру. І, хоча ці справи різні, після такого дня вже ні часу, ні сил не залишається. І важко розслабитися. Таке враження, що мозок працює цілодобово, завжди є над чим думати. Навіть в снах продовжуєш програмувати чи виставу ставити.

Люблю такий інтенсив, але втомлює. Бракує безтурботно прогулятися парком, помилуватися як цюркочуть струмені фонтану, поблукати нічним Львовом, поспостерігати за перехожими, побринькати на гітарі в своє задоволення, зігріти когось, подумати про вічне... Бракує. Ці маленькі дрібнички дають те душевне задоволення, якого не можуть дати жодні модні справи і успіхи.

P.S. Не подумайте, шо все так погано :). Просто, весна і настрій весняний :). З іншого боку, нема часу, даруйте, тупити і всякою фігнею займатися. Робота цікава, зі студентами теж цікаво, театр дозволяє розслабитися інтелектуально і попрацювати емоційно. І головне, шо все дозволяє розвиватися, пізнавати себе і світ. А для цього треба працювати і працювати, інакше ніяк. І від цього своє задоволення.

Пісня настрою: Grzegorz Turnau - Święty Spokój (Live)