вівторок, 16 листопада 2010 р.

Богдан Хмельницький

Запрошення на цей фільм потрапило до моїх рук майже випадково, буквально перед початком сеансу. В мене якраз були вільні дві години, тому я вирішив, шо зорі сприяють, і пішов в наш 1ий корпус, де мав відбутися показ.

Актова зала 1го корпусу, найбільша у Політехніці, була майже вся заповнена. Зібралися переважно люди старшого і серенього віку. Були і групки студентів, але по їхніх грайливих очах було видно, шо вони готові при першій нагоді обміняти крісло в цьому залі на лавку в парку, тим паче, шо на диво тепла осіння погода, навіть дуже тому сприяла.

Почалося все доволі офіційно і миттєво ситуація проасоціювалася з типовими пафосними заходами, приуроченими різним подіям і постатям, з довгими доповідями шанованих персон, які інші шановані персони слухають з розумними виглядами обличь, поважно киваючи головою, і під які добре засинати. Я вже почав думати про лавочку в парку, але нащастя офіціоз обмежився коротким представленням спонсора та режисера і фільм розпочався..

"Богдан Хмельницький". Автор-режисер - Василь Вітер.

Не буду переказувати самої фабули, скажу лише, шо до кінця фільму вималювався дуже чіткий і цілісний образ гетьмана як полководця і як людини; стали зрозумілими схема і мотиви поведінки Хмельницького. Насиченість історичними фактами місцями трохи втомлювала, але лінія особистого життя, яка теж фігурувала у фільмі, успішно виконувала функцію емоційного "освіжувача". Можна було простежити і багато психології у тому всьому, шо мені дуже сподаболося. Натомість, було мінімум "води" і історичних тлумачень.

Дві години інтесивного потоку інформації - то немало на один раз, тому, голова після фільму стала трохи квадратною, але враження залишилося позитивне. Вже потім, йдучи додому повз омріяні лавочки, прийшла думка, шо якби замість лекцій з історії показували такі фільми, то толку було б набагто більше. Такшо йдіть і дивіться, як буде можливість - то є хороший документальний фільм для мислячих людей.

Немає коментарів:

Дописати коментар