пʼятницю, 24 вересня 2010 р.

Хмаринки

Хто може сказати абсолютно точно, чого він хоче? Напевно хтось дуже цілеспрямований, досвідчений або самовпевнений - скажете ви. Ну добре, тоді запитайте його ще раз про це через місяць. Чи відповідь буде та сама? А через пів року? Через рік?

Звичайно, все залежить ше й від контексту - чим глобальніший контекст і чим далі кінцевий термін реалізації, тим більше може коливатися відповідь.

Те, що людина приблизно хоче можна зобразити у вигляді такої-собі хмаринки "хочу". Хмаринка складається з множини точок і, гіпотетично, людина хоче будь-яку з них (хоча, точки можуть дуже відрізнятися).

З часом хмаринка змінює свій розмір і розміщення. Ці зміни пов'язані з тим, шо людина починає (намагатися) втілювати "хочу" в життя - деякі точки відкидає, деякі додає. Зазвичай, з наближенням людини до мети, хмаринка "хочу" зменшується і конденсується в одній точці.

Є ще хмаринка "можу". Розміри і розміщення цієї хмаринки теж змінюється з часом. Ці дві хмаринки рухаються назустріч і, в кінці-кінців, десь на їх перетині одна з точок матеріалізуються і людина отримує своє "маю".

П.С. Таких пар хмаринок - багато. Вони розкиданих по всіх сферах діяльності людини.

11 коментарів:

  1. Якби ж то ми мали тільки підмножину "хочу" і "можу"... То ідеальний світ. Хоча, чим ідеальний? Набагато менш цікавий і повністю передбачуваний.
    На щастя деколи ми маєм те, про що навіть мріяти важко і взагалі не підозрюєм про такі можливості. Часто буває й навпаки - отримуєм небажане. Але це тільки вчить боротись з такими ситуаціями і цінувати здійснення мрій! Так може варто переглянути оцінки ідеальності =)

    ВідповістиВидалити
  2. Ну, воно не цікаво, якшо не враховувати того, що рухає цими хмарками ;)
    Щодо здійснення мрій, то нічого не буває просто так. Як то кажуть, під лежачий камінь вода не тече. Буває, що пощастить (відкрити для себе хорошу перспективу), але це - як нагода людині знайти своє "хочу" (побачити себе в ній) і підтянути своє "можу" (розвинутися, почати реалізовуватися). Ну, а поразки - це ще один привід для перегляду своїх "хочу"-"можу".

    ВідповістиВидалити
  3. Як я вже казала, треба вчитись бути вмілим мольфаром, щоб керувати рухом і розмірами хмаринок =)

    В контексті коменту PostScriptumа
    "На щастя деколи ми маєм те, про що навіть мріяти важко і взагалі не підозрюєм про такі можливості" - маємо те, на що заслужили =)
    "Часто буває й навпаки - отримуєм небажане" - згодна, що це хороший досвід. Взагалі, як на мене, варто бути досить обережним з визначенням меж добре-погане, бажане-небажане. Та й чи є сенс їх диференціювати?.. Якось дійшла такої, начебто, банальної думки (а потім ще десь читала), що є нейтральна енергія і вона стає добром чи злом з дуже суб'єктивної точки зору. Тобто добра і зла, в принципі, не існує...

    Ще кілька фраз по суті.
    Стосовно "хочу". Мені дуже близьке світобачення буддистів, котрі вважають, що наявність будь-якого бажання тебе обмежує. В тому розумінні, що тоді втрачається свобода, бо не ТИ керуєш, а БАЖАННЯ керує тобою. Коли ж зникають бажання - сягаєш нірвани.
    Але, знову ж таки, зі спостережень, ніколи нема абсолютно правих і абсолютно неправих. Вважаю, що наявність бажання свідчить про те, що дух, душа (чи хто як звик це називати) має чомусь навчитись, потрібен досвід, якого людина набуває шляхом "хочу -> можу". Бо і бажання не даються абиякі і з'являються у відповідні проміжки життя...

    ВідповістиВидалити
  4. Хм.. Напевно Бажання і є тою силою - вітер, який навіює ці хмарки і рухає ними. Коли людина хоче досягти нірвани (це ж теж бажання), вітер розганяє всі хмари, а тоді і сам зникає (тому шо бажання здійснилося). Безхмаре небо і відсутність вітру - ось вона, нірвана, стан повного спокою, повного штилю... :)

    ВідповістиВидалити
  5. Для одних нірвана - бажання, для інших - наслідок... =)

    ВідповістиВидалити
  6. Нірвана - це стан душі =). Можна бажати його, можна й отримати внаслідок чогось (хоча тут важче)...
    Взагалі вся буддистська ідеологія будується на пошукові ідеального статичного стану душі. Через медитацію, чи ще якимись способами, то вже не важливо.
    Але наше життя цікаве від зміни обставин, нових вражень, динаміки. Спробуйте хоч хвилину у всіх роздумах не опиратись на час, на динаміку (ніяких, "якщо-то", "потім", "колись", ніякого руху,...) - уявити повністю статичну картину. Якою б ідеальною вона не була, скоро вона надоїсть. Життя ідеальне не від повного спокою...
    У всьому має бути золота середина...

    ВідповістиВидалити
  7. Ну, нірвана (як повний спокій) - це не життя, а швидше його зупинка, чи відсутність..
    Щодо динаміки, то я з тобою згоден. Але боюся, шо сучасна людина залежна від динаміки, і як тільки темп життя спадає, вона починає нудитися і заповнювати вільні місця новими обставинами, новими враженнями, новими... новими... новими... І так без кінця не може заспокоїтися, бо все шо нове - скоро стає старим.. А медитація (або просто час, проведений для себе і наодинці з собою) допомагає відпочити від цієї динаміки і, можливо, відкрити шось нове всередині себе, чи хоча б заспокоїтися і впорядкувати думки.

    ВідповістиВидалити
  8. Щось довго вагалась чи коментити далі, але его взяло своє.
    То PostScriptum:
    "Спробуйте хоч хвилину у всіх роздумах не опиратись на час, на динаміку" - а в чому тут вбачається статика? Цей стан називається "тут і тепер" і він аж ніяк не статичний - життя ж бо не припиняється. Ще й вимагає значних сил і "просунутості", щоби відключити своє его, яке й провокує появу бажань.

    То WishMaster:
    Нірвана (повний спокій), імхо, то та сама динаміка, просто інший її бік. Тобто життя, в принципі, ніколи не зможе зупинитись, окрім як в рамках фізичного тіла.
    Коли людинка в стані нірвани чи медитує, чи ще якимсь чином виключає свідомість і занурюється в пласти несвідомого, в неї з'являється інший ритм, інше бачення світу, вона починає взаємодіяти з ним (зі світом) на тонких рівнях. Фактично та ж динаміка, тільки в іншій формі.

    "Але боюся, що сучасна людина залежна від динаміки, і як тільки темп життя спадає, вона починає нудитися і заповнювати вільні місця новими обставинами, новими враженнями, новими... новими... новими..." - і, як наслідок, гіпертонія займає чільне місце серед найбільш поширених захворювань...

    ВідповістиВидалити
  9. Медитація і нірвана (в сенсі медитативного трансу) - інша форма динаміки - згоден. Це та сама динаміка, тільки спрямована всередину, а не назовні.

    Щодо гіпертонії - можливо.. Але невідомо, чи вона гірша за апатію та інші наслідки, які виникають через відсутність динаміки.

    ВідповістиВидалити
  10. Апатія не краща і не гірша за гіпертонію - що одне, що друге є захистом, що вимагає перегляду свого життя, життєвих позицій...

    ВідповістиВидалити
  11. Я все ж вважав би апатію гіршою за гіпертонію та абсолютну більшість інших хвороб. Апатія - втрата бажання жити, існування... Навіщо взагалі таке життя? Марна трата часу, безцільне блукання в часі і просторі.

    To Teeny_Witch: Може я не докінця зрозумів твій передостанній пост, але "тут і тепер" - це якраз статична картина в один момент часу (навіть якщо ми живемо динамічно і активно). Статику я вбачав в стані: якщо нічого не хочемо (інакше це не нірвана), нікуди не намагаємось рухатись і просто існуємо в якомусь стані (нірвана, сон, кома, ...), то ні про яку статику не може бути й мови. Динаміка з самого визначення - зміна стану, а якщо він не міняється, то згідно визначення, це статика...

    ВідповістиВидалити