Коротко про 2014 рік

Поїздки року: Грузія, США

Місто року: Новий Орлеан, штат Луїзіана

Події року: революція на Майдані, війна в Україні

Фестиваль року: Артполе в Унежі, Івано-Франківська область

Книга року: Ось іде людина, Александер Ґранах

Фільм року: Поводир, режисер - Олесь Санін, український фільм

Короткометражний фільм року: Лізо, ходи додому; Оксана Бурая, Латвія, Естонія

Вистава року: Вівісекція, театр Лесі Українки у Львові

Відпочинок року: в наметах в горах Карпатах біля с. Красник

Напої року: тархуні; вино Кіндзмараулі, Твіші; пиво Blue Moon, Amber

Починання року: група Хрущі

Вірш року: Я - формаліст? Миколи Вінграновського

Дві крайності

(Або звідки беруться поети)

Я люблю тебе таку уперту.

Василь Симоненко

чоловіки не люблять, коли дівчата кидаються на шию відразу

бо здається, що вона належить всім

тобто має бути період завоювання

а потім вже хай кидається

інакше то будуть суцільні хрестові походи

і так стають поетами

Ти - вода

Ти наповнила мої жили,
І мій мозок заполонила,
Я не можу без тебе жити,
Світ без тебе - піщана брила.

Ти - бурхлива весняна повінь,

Несподівана літня злива,
Ти - чарівна туманна осінь,
Така ніжна й така примхлива.

Ти - блискуча роса світанку
І солоні гарячі сльози,
Візерунки на вікнах ґанку,
Коли прийде зима й морози.

Ти є чорне глибоке море,
Що не видно кінця і краю.
Ти - засніжені білі гори,
Які манять у сині далі.

Ти сьогодні - легка хмарина,
Безневинні сніжні кристали,
Ну а завтра - стрімка лавина,
І цунамі на сотню балів.

Твоя сила межі не має
Ти зруйнуєш усе, що хочеш,
Та без тебе життя немає -
Ти даруєш життя водночас.

Про перший осінній дощ

Звичайний п'ятничний вечір.. Годинник Ратуші б'є одинадцяту ночі і людей на площі помалу меншає. Похолоднішало, і народ вже не так довго вештається, як то буває іноді довгими літніми вечорами.

Ресторан-літній майданчик біля Діани вже давно закрився на ніч. Але квіти, якими він прикрашений, ніхто не прибирає, навіть восени. Їх заберуть аж коли почнуться морози і літній майданчик закриють до наступного року.

Здається, що ці квіти, від холоду пахнуть ще краще... Так ніби востаннє, "хто знає, може завтра нам не прийдеться вже...". Вони здаються такими наївними і беззахисними... Але їхній запах такий сильний, що не можеш не зупинитися, або як мінімум повернути голову в їхній бік.

Площа залита жовтим ліхтарним світлом. Ліхтарі схожі на добрих стариганів, які намагаються зігріти все навколо своїм світлом... Хоча це жовте світло тепле хіба що тільки на вигляд...

Нема Wi-Fi

Приспів:
Мішаня, нема вайфая!
Нема вайфая!
Мішаня!

Як же ми зайдем в Інтернет,
Перепостим цитату Вконтакті,
На Фейсбуці запостим комент,
Мішаня? Мішаня?

Як же я покажу свій айфон... Шостий плюс (хором)
Інстаграм не працює, c'mon
Мішаня? Мішаня?

Приспів.

Пам'ятаєш, як колись то було,
Всі зібралися кудись у кіно,
А там пальцем тикаєм в планшет,
Нас єднав лиш один інтернет!

Приспів.

Василь Хміль, Хрущі

Посмішка

А нічого більше не треба,
Лиш посміхайся мені отак,
Випадкова моя перехожа.
Навіть в день непогожий
Ти знімаєш мій біль і страх
І розвиднюєш захмарене небо.

Гурме

Дай мені себе,
Ти стала моїм паном,
Єдиною
Стежиною.
Колись я був гурманом,
Тепер я - гурме.

Наосліп

Як темінь затягує небо -
Так туга наповнює вени...
Так важко іти наосліп.

Я - до тебе,
Або ти - до мене,
Або ми - урозсип.

Щось не те

Плин часу -
Гіркий полин
І кожен день - абияк,
І всяке діло - пусте.
Без тебе тут все не так,
Без тебе тут все не те.

Війна

Допомога Москви Україні — це велична епопея дружби і братерської солідарності (Павло Тичина, 1957).

Ти догризаєш свій останній ніготь,
А я вже не знаю хто я і де я.
Закінчився час для ігор,
Коли почалася нова епопея...

Хоча не наша у тім вина,
Що на вулиці знову війна.

Повернення

Мій лайнер летить -
Повертаюсь додому здаля,
Як із вирію птаха.
Який красивий захід,
Яка все таки гарна моя рідна земля
І яка красива для мене ти.

Ніч після дощу

Я люблю ніч після дощу -
Так легко, свіжо дихати,
А ще як цвітом вкриє аличу,
То хочеш просто собі йти
Під світлом мокрих ліхтарів,
Дарма, що вже дванадцята і пів.

Ше про Грузію

Замітки на серветках - матеріалі недовговічному, зате доступному в будь-якому місці. Ідельний для нотаток, коли нема під рукою записника.

Як доїхати, де жити, шо їсти, куди піти, на що подивитися, як поводитися. Культурний мінімум про Грузію. Всього по троху.

Грузія

Випала мені нагода побувати в Грузії. Почалося все з того, що були дешеві квитки на літак... Отож, ми взяли квиточки. Якоїсь спеціальної мети поїздки не було. Просто подивитися країну, спробувати грузинського вина, побачити гори і море.

Чіткого плану теж не було. Перед виїздом в Київ (звідти летів наш літак) я потратив годину часу на те, щоб знайти і друканути декілька карт Грузії, 100 цікавих фактів про Грузію і інформацію про 10 місць Грузії, які варто відвідати... То була вся підготовка. Все вирішували і планували в дорозі, спонтанно. Тим не менше вийшло все доволі цікаво і насичено.

Художня теорія

Про основи художнього мистецтва від старого художника-портретиста з Трускавця, якого я навіть не пам'ятаю як звати, бо скоро забуваю імена.

Пройшло кілька днів мого перебування в Трускавці і я вже повністю втягнувся в курортне життя. Пив воду в бюветі, ходив на водні процедури, їв, пив і спав, багато читав (нарешті!), гуляв, придивлявся до життя міста і його гостей, а поміж тим тягнуло мене до малювання... Змалював цілу чорну ручку і кілька листів паперу, малював один портрет. Толком так і нічого з того не вийшло, зате почав придивлятися до облич людей, їхніх форм і зморшок, уявляючи, як би виглядало зображення на папері.

Шевченко і поп-культура

Тарасові Шевченкові вставлено найбільша кількість пам'ятників у світі. Наприклад, в Трускавці є два пам'ятники Шевченку, вулиця Шевченка, майдан Кобзаря і Палац культури ім. Шевченка - досить немало, як для такого невеликого міста.

Було близько 18:00 і курортне життя йшло повним ходом. Площа кишіла людьми, а будівля з надписом "Бювет мінеральних вод" була схожа на мурашник. Люди збігалися до бювету, як корови до водопою. За людьми і я...

Про справжнє

Сьогодні свято і я майже щасливий. У мене майже щасливий квиток і надворі - майже весна. Навесні тягне на рими і хочеться свята. Від талого снігу ріки виходять з берегів так само, як гаряча кров розпирає жили. Закони природи діють у будь-якому масштабі.

Весна найкраще знає, скільки буде один плюс одна. Проста арифметика, на якій тримається світ. І хто придумав всі інші цифри?..

Ти любиш синій, а я люблю гречку. Між нами відстань у одну зупинку. Але є одна проблема - потяг зняли з рейсу. Залишається твоя віра і моя вірність. І ще - надія, що завтра прийде справжня весна і мені випаде справді щасливий квиток...

Перевіряй час від часу пошту, голуби іноді запізнюються, але завжди повертаються до своїх справжніх і рідних домівок.