Про зиму, двірників і сприятливі умови

Їхав я якось з одним стариганом в автобусі на роботу. Я йому розказав, як доїхати до Сільпо, а він розказав мені історію свого життя... Посеред всього іншого, він розповів, як одного року, коли він був ще молодим, вони з батьком садили картоплю 2 березня... Я глянув у вікно і тільки знизав плечима - скоро 2 квітня, а надворі снігу більше, ніж взимку. Ще б пак! За дві п'ятниці підряд випало снігу більше, ніж за два зимових місці.

Але я не про це...

Воздух

Ты чистый альпийский воздух
Не могу надышаться тобою.

Ты подымаешь уровень кислорода
До предельной черты,
Не боясь темноты
Опускаю шторы,
Глушу моторы,
Чтобы спрятаться от пустоты,
От мирской непогоды.

Дышу по чуть-чуть,
Дышу не спеша,
Не на полную грудь,
Замирая, дыша,
Опасаясь спугнуть,
Или даже взглянуть.
Тихой дрожью дрожа
Загорелась душа.

Дышу на полвдоха,
В этом нет подвоха,
Просто незачем ахать и охать
Быть собою - уже неплохо.
Быть собою с тобою рядом.
Быть с тобой. Это все что надо.

Про глибину відносин

Догорає нерв

До великого зриву...

До точки розриву

Ще є резерв.

Міняю впертість на відвертість,

Можливо,

Для когось це просто гра,

А для когось - ціла війна...

Щоб пливти далі

Потрібна глибина.