Маршруткова романтика

Сьогодні в гостях вітер був,
В оцій малій мансарді.
Гудів він, рвався й просто дув:
Шуар, шувар, шусюр, шасарді.

(Олесь Царук, Французький вітер)

Напевно, в будь-якого львів'янина слово "шувар" асоціюється не з рослиною, ані з Францією (хоча, до Франції воно має відношення хіба що хфранцузьким звучанням), а з оптовим продовольчим ринком.

Це облюбоване місце не тільки оптових закупників, а й звичайних пенсіонерів, адже там можна купити дешевше. Водії маршруток мають особливе ставлення до того ринку, точніше, до зупинки біля нього. Під'їжджаючи до зупинки, вщент заповненої народом, лице водія сміється, брови насуплюються, а очі скоса поглядають на ту купку людей з торбами. Є такі, які підтиснувши газу з шумом і злорадною посмішкою, затисненою між зубами, пролітають повз обурений пенсіонерний натовп. Хоча, зараз вже минув період запеклих воєн водіїв з пільговиками і більшість водіїв - лояльні. Маршрутка ліниво зупиняється і народ з шумом пропихається в і так вже битком набитий мікроавтобус. Коли всі вмощуються і машина рушає, починаються всемарштуркові бесіди. Люди, збуджені після торгівлі, гаряче обговорюють останні політичні новини, ціни на помідори (або інші продукти, залежно від сезону), та просто діляться враженнями після спекотного ранку...

Сьогодні я якраз проїжджав тим маршрутом і довелося мені спостерігати таку, трохи не класичну картину.

Про небо

A little bit of energy is here if you need...

Небо. Зоряне небо. Величезний згусток енергії.. Крізь товщу міського шуму і вічного світла ліхтарів та енергія не доходить до людей.. А от, в селі, де вночі панує повна темрява і тиша, а повітря наповнене лісовим весняним ароматом, це небо віє спокоєм, гармонією і неймовірною енергією. Ти шукаєш відпочинку в вині, музиці, драйві... І не завжди знаходиш. А тут - лише глянути на небо і тіло наповнюється енергією, як пустий збанок водою.

В цей момент починаєш знову любити життя і розумієш, наскільки мізерними і смішними є всі твої клопоти і проблеми...

Антидепресанти

Коли ти багато працюєш, постійно зосереджений і безперестанку думаєш, то мозок по інерції продовжує активно працювати навіть в неробочий час. Часом лягаєш спати, він напружений, і прокидаєшся він знову напружений, гуляєш по вулиці - він напружений, святкуєш щось, а він далі напружений. І не може ніяк розслабитися. Ніщо не розслабляє.

Цілий тиждень щось відбувалося. То хлопчачник з сауною і стриптизом, потім весілля, потім просто пиво з друзями, потім день народження з вином, потім ще якісь святкування. Але все це не допомогло сповна розслабитися і оновити внутрішні сили. Через тиждень мене вже нудило від думки про будь-який алкоголь чи масові святкування.