Парфумна дегустація

Ох, ці парфуми, родом із Парижу! О, ці заповітні 100 мілілітрів чудо-запаху, які мають ощасливити іменинницю! Де ви є? Скільки ж вас розвелося у модних магазинах, шо очі розбігаються і вибрати годі... І на тобі - морока, це ж не праска чи фен - почитав опис і вибрав. А тут з читання толку мало, бо від слів в носі не запахне... То ж, хоч не хоч - треба йти нюхати.

Ну, подумалося, почнемо з класики. Адже, класика - перевірена часом, поганою не буває. Вікіпедія підказала, шо є класикою, отож, після першого походу до Брокарду в мене завелося кілька смужок-блотерів із запахами Шанель №5, Шанель Мадемуазель і Шанель Шанс. До вечора я вже знав ці три запахи напам’ять, але визначитися було важко. Вечір я навмисне провів в колі парфумних експертів, які мене просвітили, шо, згідно стереотипів, молоді панночки носять свіжі запахи, а важкі насичені запахи носять старші статечні пані... І я собі уявив таку пані років 70, а мені ж для 18-літньої :). З цих трьох найсвіжішим був Шанель Мадемуазель, хоч мій ніс більше лежав до елегантного Шанель №5... У виборі не можна було промахнутися, тому, я вирішив не спішити і продовжити дегустацію.

Наступного дня я медитував, намагаючись уявити себе на місці іменинниці і зрозуміти, шо ж я, тобто вона, хоче. Раптом я згадав уривок з Вікіпедії - "Шанель запропонувала абстрактний парфум, який би не нагадував запах якоїсь конкретної квітки...". Ось воно! Слово "квітка" освітило невизначеність в моїй голові! Парфуми мають нагадувати запах якоїсь квітки! З цією думкою я пішов знову в Брокард... І під вечір приніс додому новий набір запахів...

Під кінець тижня в мене назбиралася ціла колекція блотерів, і моя невелика кімната наповнилася неймовірними пахощами.

Розв’язкою цього всього стали парфуми Lanvin Eclat D'Arpege - в епічні баночці, цікавий квітковий запах, свіжий і солодкуватий водночас... Bien fait!