На зупинці чекав чоловік років за 60. Хоча хороший настрій і бадьорість робили його молодшим. Було не зрозуміло, звідки він тут взявся. На дачника не схожий. А в нас рідко можна побачити когось чужого в селі. Розпитував, скільки коштує доїхати до Львова і чи будуть ще якісь автобуси. Хоча, саме автобуси тут вже кілька років не їздять. Словом, виглядав трохи загадково і чимось нагадав Воланда з серіалу "Майстер і Маргарита" (у виконанні Олега Басилашвілі).
Був недільний вечір, а це час, коли зі всіх навколишніх сіл і містечок народ повертається до Львова. Машини шурували одна за одною, але все їхало битком набите. Отож, автостоп був безуспішний, маршрутки теж не зупинялися, і поки ми отак стояли і намагалися зловити хоча б щось, пану Воланду згадалася одна історія з його життя...
пʼятниця, 29 липня 2011 р.
понеділок, 4 липня 2011 р.
Театр вербатіму
На львівських сценах не часто побачиш сучасний експериментальний театр, а ще рідше можна побачити щось справді вартісне. Хоча, на жаль, останнє стосується театру загалом.. Але, серед усього іншого, вирізняється один вид сучасного театру, який звертає на себе особливу увагу і привертає цікавість глядача. Мабуть, тому, шо близький до глядача...
Підписатися на:
Дописи (Atom)