Грош цена вашей физике, если она застилает для вас все остальное: шорох леса, краски заката, звон рифм. (Лев Давидович Ландау, видатний радянський фізик-теоретик)
Багато хто дивується, коли вперше чує, шо в Політесі є театр. Але в багатьох техніків - поетичні душі і вони прагнуть свого вияву і втілення. Звісно, є безліч інших колективів - співочих, танцювальних, музичних - ці більш звичні. А що театр?
четвер, 25 лютого 2010 р.
понеділок, 15 лютого 2010 р.
Люби цю жінку
Останній тиждень крутилися рядки з цієї пісні.. Чув її двічі вживу на фестивалях авторської пісні ("Бескиди 2008" та "Дикий мед 2009"). Сьогодні відкопав старі записи і ше раз переконався, наскільки це гарна пісня...
пʼятниця, 12 лютого 2010 р.
Бій із самотністю
(Оповідання-сон. Увага, много буков! )
Гаряче весняне сонце досягло зеніту і щедро та невблаганно обдаровувало своїм теплом. Галявину вкривав рясний м’який зелений килимок. Трава вилискувала на сонці. Поруч ріка безшумно несла свої води у бездну океану. У цьому місці ріка завжди спокійна - відпочиває після бурхливого спуску з гірських вершин. Вода була чиста і прозора, сонячне проміння проникало в її володіння і тішило маленьких рибок, які рясним косяком тусувалися поміж тендітних водоростей. З іншого боку галявини простягнувся величезний ліс і в ньому теж вирувало життя. Найбільше було чути птахів - двоє солістів дзвінко перекидалися чудернацькими музичними фразами. Решта імпровізованого пташиного оркестру працювали менш гучно, та не менш чудернацько і граційно. Всі ці хаотичні звуки творили неймовірної краси музику, яка заповнювала весь навколишній простір.
Гаряче весняне сонце досягло зеніту і щедро та невблаганно обдаровувало своїм теплом. Галявину вкривав рясний м’який зелений килимок. Трава вилискувала на сонці. Поруч ріка безшумно несла свої води у бездну океану. У цьому місці ріка завжди спокійна - відпочиває після бурхливого спуску з гірських вершин. Вода була чиста і прозора, сонячне проміння проникало в її володіння і тішило маленьких рибок, які рясним косяком тусувалися поміж тендітних водоростей. З іншого боку галявини простягнувся величезний ліс і в ньому теж вирувало життя. Найбільше було чути птахів - двоє солістів дзвінко перекидалися чудернацькими музичними фразами. Решта імпровізованого пташиного оркестру працювали менш гучно, та не менш чудернацько і граційно. Всі ці хаотичні звуки творили неймовірної краси музику, яка заповнювала весь навколишній простір.
пʼятниця, 5 лютого 2010 р.
Клітка
Клітка - це Ти. Вона захищає тебе, вона сковує твої помисли і твої рухи; Клітка "боронить" тебе від небезпеки і "зігріває" своїм затишком, вона дарує тобі шанс, клітка позбавляє тебе шансу; вона тішить тебе, вона лякає тебе; Клітка - це твій прихисток, Клітка - це твоя в’язниця; вона - твоя мрія; вона - твоя воля; Клітка - твоя підсвідомість; Це - твої комплекси; Це - твоя гідність; Клітка - це твоє его; Вона - це обраний тобою простір; Клітка - це ти. Клітка - це обмежений тобою простір; Вона - твій світ, вона - твоє пекло; клітка будує тебе, вона руйнує тебе. Клітка - це ти, і тільки в твоїй волі відчинити її, чи тримати зачиненою, відпустити назовні своїх "птахів", чи, підгодовуючи їх, плекати в неволі. Клітка - це ти. Це твій вибір, це твоя свобода; Боже вільні думки, боже вільні Ми, Клітка - це МИ. (Володимир Стецькович, "Клітка").
Хто ше не бачив цієї інсталяції в львівському Музеї Ідей - раджу!
Хто ше не бачив цієї інсталяції в львівському Музеї Ідей - раджу!
вівторок, 2 лютого 2010 р.
Мистецтво?
Коли ше так нагуляєшся і обійдеш різних виставок та музеїв, як показуючи рідний Львів гостям із інших міст.. І крім купи всього побаченого, виникає купа різних думок. Одна з них - щодо суті сучасного мистецтва...
Підписатися на:
Дописи (Atom)