Я прокидаюся в ночі в тому місці, де мають бути сни. Але замість снів в голові крутяться думки.
Я збираюся з тусою людей, щоб повеселитися і відпочити. Але в тому місці де має бути найбільша розлабуха, в голові крутяться думки.
Я повертаюся додому і залишаюся сам на сам. Але в тому місці, де я мав би прийти в себе, в голові крутяться думки.
Ми залишаємося в двох, щоб забути про все на світі. Але в тому місці, де ми мали б віддатися пориву власних почуттів, в голові крутяться думки.
Думки, думки... Всюди думки. Думки, які блокують емоції. Думки, які не дають говорити. Думки, які заважають жити.
Чому нас з дитинства всі вчать думати, але ніхто не вчить відчувати, довіряти собі і жити по відчуттю?
понеділок, 16 березня 2015 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)