Тут живуть люди

(Напис на брамі будинку в селі Піски, яке розташоване за два кілометри від донецького аеропорту)

Це місто - розбите і майже пусте,
Лише найбідніші де-не-де,
Не просять ні їсти, не просять грошей,
А просять одне - "Не стріляй у людей!"

Автобус стоїть без вікон і дверей,
Сьогодні у нього - останній рейс,
Остання хвилина і судний день,
Останнє слово - "Не стріляй у людей!"

Тут бавились хлопці, дражнили дівчат,
Тепер тільки вітер й ворони кричать
Кричать що є сили, до крові з грудей,
Кричать на весь світ - "Не стріляй у людей!"

Бо це чиясь мати, іде дітей годувати,
А це чийсь син або тато, хто ж буде допомагати?
Їм треба встигнути стільки, їм щастя-долю кувати,
Робити справу свою, коханими бути й кохати...