Ода жінці

Ти - жінка, книга ти, найкраща з книг,
Ти - згорток таємничий з печатками.
В його рядках слова й думки, мов храми,
І кожна мить несамовита в них.

Ти - трунок, приготований чортами!
Хто випити його хоч краплю встиг,
Горить, та не кричить от мук сташних,
Лиш прославляє те питво без тями!

Ти - жінка, в цьому всі твої права.
Ти споконвіку в зоряній короні,
В безоднях наших - образ божества!

І задля тебе в хомутах, мов коні,
Ми ходимо, і гаснемо в журбі,
І споконвіку молимось - тобі!

(Валерій Брюсов "Жінці")

Цей пост присвячую Ірині Швайківській - людині величезної глибини і неймовірної енергетики, акторці театру ім. М.Заньковецької, екс-режисерці і найбільшій натхненниці театру "Хочу". На днях пані Ірина відсвяткувала свій ювілей. Найтепліші вітання! Ми, театрали, дуже Вас любимо і скучили за Вами!