Мить

Він завжди мріяв про дачу за містом, а натомість все життя провів в душному міському офісі. І не тому, що в нього не вистачало грошей. А тому що мрія про дачу здавалася йому не серйозною, занадто простою. Стати провідним інженером - оце достойна мета. І він досягнув чого хотів. За довгі роки праці, став поважним чоловіком. І таки купив будинок... для своїх дітей. Займатися дачею - на це нема часу. Його життя було наповнене мільйонами важливих справ. Чи він був щасливим? - звичайно, стільки всього... Але чи справді щасливим, чи просто заклопотаним? Він був хворий на гроші та інші речі, які в ціні серед людей. І навіть не думав вилікуватися, зрештою, практично всі навколо теж хворі на ту саму хворобу...

Вам не здається іноді, що час біжить занадто швидко? Цілий кусок часу пролітає за одну мить.

Щойно був ранок а вже вечір, щойно був понеділок, а вже п'ятниця... Щойно ти зустрічав новий рік, а вже він став старим. І ти навіть не помітив, як пролетів цей час.

Життя - як дорога без кінця і краю. Ти мчиш, набираєш щораз більше обертів. Сотні облич пролітають повз, тисячі картин змінюють одна одну. З часом все важче зупинитися чи хоча б пригальмувати, перевести подих..

А іноді так хочеш зірвати стоп-кран...

Зупинити ту мить, в якій відчуваєш справжність думок, щирість почуттів, а головне - в цій миті є людина, яка розуміє і відчуває те, що відчуваєш ти; дихає одним диханням з тобою; мовчить, а ти розумієш, що так вона говорить найголовніші слова в своєму і твоєму житті...

Знайти той момент, коли час завмирає, тебе пронизує душевний спокій і весь світ падає тобі до ніг. І, зрештою... Зовсім не важливо чи цей момент настане коли ти цілуєш кохану людину, чи коли стоїш на сцені, чи коли просто садиш дерева у своєму саду...

Хіба життя для того, щоб прожити його в постійних перегонах? Перегонах за чим?..

Щастя близько... Іноді занадто близько щоб її побачити ..