Думки

Я прокидаюся в ночі в тому місці, де мають бути сни. Але замість снів в голові крутяться думки.

Я збираюся з тусою людей, щоб повеселитися і відпочити. Але в тому місці де має бути найбільша розлабуха, в голові крутяться думки.

Я повертаюся додому і залишаюся сам на сам. Але в тому місці, де я мав би прийти в себе, в голові крутяться думки.

Ми залишаємося в двох, щоб забути про все на світі. Але в тому місці, де ми мали б віддатися пориву власних почуттів, в голові крутяться думки.

Думки, думки... Всюди думки. Думки, які блокують емоції. Думки, які не дають говорити. Думки, які заважають жити.

Чому нас з дитинства всі вчать думати, але ніхто не вчить відчувати, довіряти собі і жити по відчуттю?

Репортаж

Іскри в очах молодої пані
Викликали пожежу у чоловічому серці
Й гарячі потоки флюїдів.
Гасили в кімнаті, на кухні і в ванній,
Так ніби зійшлися в шаленому герці
З вогнем. Розбудили сусідів.

Тут живуть люди

(Напис на брамі будинку в селі Піски, яке розташоване за два кілометри від донецького аеропорту)

Це місто - розбите і майже пусте,
Лише найбідніші де-не-де,
Не просять ні їсти, не просять грошей,
А просять одне - "Не стріляй у людей!"

Автобус стоїть без вікон і дверей,
Сьогодні у нього - останній рейс,
Остання хвилина і судний день,
Останнє слово - "Не стріляй у людей!"

Тут бавились хлопці, дражнили дівчат,
Тепер тільки вітер й ворони кричать
Кричать що є сили, до крові з грудей,
Кричать на весь світ - "Не стріляй у людей!"

Бо це чиясь мати, іде дітей годувати,
А це чийсь син або тато, хто ж буде допомагати?
Їм треба встигнути стільки, їм щастя-долю кувати,
Робити справу свою, коханими бути й кохати...

Коротко про 2014 рік

Поїздки року: Грузія, США

Місто року: Новий Орлеан, штат Луїзіана

Події року: революція на Майдані, війна в Україні

Фестиваль року: Артполе в Унежі, Івано-Франківська область

Книга року: Ось іде людина, Александер Ґранах

Фільм року: Поводир, режисер - Олесь Санін, український фільм

Короткометражний фільм року: Лізо, ходи додому; Оксана Бурая, Латвія, Естонія

Вистава року: Вівісекція, театр Лесі Українки у Львові

Відпочинок року: в наметах в горах Карпатах біля с. Красник

Напої року: тархуні; вино Кіндзмараулі, Твіші; пиво Blue Moon, Amber

Починання року: група Хрущі

Вірш року: Я - формаліст? Миколи Вінграновського

Дві крайності

(Або звідки беруться поети)

Я люблю тебе таку уперту.

Василь Симоненко

чоловіки не люблять, коли дівчата кидаються на шию відразу

бо здається, що вона належить всім

тобто має бути період завоювання

а потім вже хай кидається

інакше то будуть суцільні хрестові походи

і так стають поетами

Ти - вода

Ти наповнила мої жили,
І мій мозок заполонила,
Я не можу без тебе жити,
Світ без тебе - піщана брила.

Ти - бурхлива весняна повінь,

Несподівана літня злива,
Ти - чарівна туманна осінь,
Така ніжна й така примхлива.

Ти - блискуча роса світанку
І солоні гарячі сльози,
Візерунки на вікнах ґанку,
Коли прийде зима й морози.

Ти є чорне глибоке море,
Що не видно кінця і краю.
Ти - засніжені білі гори,
Які манять у сині далі.

Ти сьогодні - легка хмарина,
Безневинні сніжні кристали,
Ну а завтра - стрімка лавина,
І цунамі на сотню балів.

Твоя сила межі не має
Ти зруйнуєш усе, що хочеш,
Та без тебе життя немає -
Ти даруєш життя водночас.

Про перший осінній дощ

Звичайний п'ятничний вечір.. Годинник Ратуші б'є одинадцяту ночі і людей на площі помалу меншає. Похолоднішало, і народ вже не так довго вештається, як то буває іноді довгими літніми вечорами.

Ресторан-літній майданчик біля Діани вже давно закрився на ніч. Але квіти, якими він прикрашений, ніхто не прибирає, навіть восени. Їх заберуть аж коли почнуться морози і літній майданчик закриють до наступного року.

Здається, що ці квіти, від холоду пахнуть ще краще... Так ніби востаннє, "хто знає, може завтра нам не прийдеться вже...". Вони здаються такими наївними і беззахисними... Але їхній запах такий сильний, що не можеш не зупинитися, або як мінімум повернути голову в їхній бік.

Площа залита жовтим ліхтарним світлом. Ліхтарі схожі на добрих стариганів, які намагаються зігріти все навколо своїм світлом... Хоча це жовте світло тепле хіба що тільки на вигляд...

Нема Wi-Fi

Приспів:
Мішаня, нема вайфая!
Нема вайфая!
Мішаня!

Як же ми зайдем в Інтернет,
Перепостим цитату Вконтакті,
На Фейсбуці запостим комент,
Мішаня? Мішаня?

Як же я покажу свій айфон... Шостий плюс (хором)
Інстаграм не працює, c'mon
Мішаня? Мішаня?

Приспів.

Пам'ятаєш, як колись то було,
Всі зібралися кудись у кіно,
А там пальцем тикаєм в планшет,
Нас єднав лиш один інтернет!

Приспів.

Василь Хміль, Хрущі

Посмішка

А нічого більше не треба,
Лиш посміхайся мені отак,
Випадкова моя перехожа.
Навіть в день непогожий
Ти знімаєш мій біль і страх
І розвиднюєш захмарене небо.

Гурме

Дай мені себе,
Ти стала моїм паном,
Єдиною
Стежиною.
Колись я був гурманом,
Тепер я - гурме.