Про перший осінній дощ

Звичайний п'ятничний вечір.. Годинник Ратуші б'є одинадцяту ночі і людей на площі помалу меншає. Похолоднішало, і народ вже не так довго вештається, як то буває іноді довгими літніми вечорами.

Ресторан-літній майданчик біля Діани вже давно закрився на ніч. Але квіти, якими він прикрашений, ніхто не прибирає, навіть восени. Їх заберуть аж коли почнуться морози і літній майданчик закриють до наступного року.

Здається, що ці квіти, від холоду пахнуть ще краще... Так ніби востаннє, "хто знає, може завтра нам не прийдеться вже...". Вони здаються такими наївними і беззахисними... Але їхній запах такий сильний, що не можеш не зупинитися, або як мінімум повернути голову в їхній бік.

Площа залита жовтим ліхтарним світлом. Ліхтарі схожі на добрих стариганів, які намагаються зігріти все навколо своїм світлом... Хоча це жовте світло тепле хіба що тільки на вигляд...

Нема Wi-Fi

Приспів:
Мішаня, нема вайфая!
Нема вайфая!
Мішаня!

Як же ми зайдем в Інтернет,
Перепостим цитату Вконтакті,
На Фейсбуці запостим комент,
Мішаня? Мішаня?

Як же я покажу свій айфон... Шостий плюс (хором)
Інстаграм не працює, c'mon
Мішаня? Мішаня?

Приспів.

Пам'ятаєш, як колись то було,
Всі зібралися кудись у кіно,
А там пальцем тикаєм в планшет,
Нас єднав лиш один інтернет!

Приспів.

Василь Хміль, Хрущі

Посмішка

А нічого більше не треба,
Лиш посміхайся мені отак,
Випадкова моя перехожа.
Навіть в день непогожий
Ти знімаєш мій біль і страх
І розвиднюєш захмарене небо.

Гурме

Дай мені себе,
Ти стала моїм паном,
Єдиною
Стежиною.
Колись я був гурманом,
Тепер я - гурме.

Наосліп

Як темінь затягує небо -
Так туга наповнює вени...
Так важко іти наосліп.

Я - до тебе,
Або ти - до мене,
Або ми - урозсип.

Щось не те

Плин часу -
Гіркий полин
І кожен день - абияк,
І всяке діло - пусте.
Без тебе тут все не так,
Без тебе тут все не те.

Війна

Допомога Москви Україні — це велична епопея дружби і братерської солідарності (Павло Тичина, 1957).

Ти догризаєш свій останній ніготь,
А я вже не знаю хто я і де я.
Закінчився час для ігор,
Коли почалася нова епопея...

Хоча не наша у тім вина,
Що на вулиці знову війна.

Повернення

Мій лайнер летить -
Повертаюсь додому здаля,
Як із вирію птаха.
Який красивий захід,
Яка все таки гарна моя рідна земля
І яка красива для мене ти.

Ніч після дощу

Я люблю ніч після дощу -
Так легко, свіжо дихати,
А ще як цвітом вкриє аличу,
То хочеш просто собі йти
Під світлом мокрих ліхтарів,
Дарма, що вже дванадцята і пів.

Ше про Грузію

Замітки на серветках - матеріалі недовговічному, зате доступному в будь-якому місці. Ідельний для нотаток, коли нема під рукою записника.

Як доїхати, де жити, шо їсти, куди піти, на що подивитися, як поводитися. Культурний мінімум про Грузію. Всього по троху.